Коментарі до «Часів втрат» Олександра Фразе-Фразенка (далі буде)
І ось недавно я переконався, що він ще й вірші пише
І ось недавно я переконався, що він ще й вірші пише
Тепер, гадаю, вони знову зустрінуться, там де час є безмежний, поезія є усім, а розмір гонорарів не має значення
Чого можна чекати від книжки спогадів прокуратора Бу-Ба-Бу?
Книжка з незрозумілим заголовком не знаного мені польського прозаїка привернула увагу анотацією
Мова віршів польського поета не експресивна, але в них є своя напруга і драматичність
Прошу сказати, Вас цікавить тема Афганської війни в художній літературі?
Ось, наприклад, Ви. Хіба Ви не хворі на психоз далекого простору? Результати діагностики, які спростували би мої підозри, є? Ось бачите.
В ході читання виникають найгірші підозри
Дві найпомітніші книжки есеїстики минулого року – «З мапи книг і людей» Оксани Забужко та «Морквяний лід» Андрія Бондара
Дві повісті – одна про позашлюбні інтимні стосунки, інша про стосунки між сином та батьком на тлі смерті останнього – і один фінал. Фінал у нас усіх той самий, але тут у Процюка дещо інше