Обговорити проблеми освіти й освіченості в середньовічній та ранньомодерній Україні

Коли? 5 лютого, 9:45
Де? Київ, Музей НаУКМА

Секція І. Вихователі, вихованці та шкільні практики

Модератор: Юрій Волошин (ПНПУ ім. В. Г. Короленка)
Дискутант: Наталя Яковенко (НаУКМА), Лариса Довга (НаУКМА)

• Хто і коли прочитав перший повний теологічний курс у Києво-Могилянській академії? Максим Яременко (НаУКМА)
• Освітні практики учнів Уманської василіанської школи. Ігор Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
• Учні та учителі шкіл Волинського воєводства останньої чверті ХVIII століття. Оксана Карліна (СНУ ім. Лесі Українки)
  Світська освіта у Києві у 80-х 90-х рр. XVIII cт. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
• Юзеф Лукашевіч і його візія історії єзуїтського шкільництва в Речі Посполитій Обох Народів. Сергій Сєряков (ХНПУ ім. Г. С. Сковороди)

Секція ІІ. Освіченість та її флуктуації

Модератор: Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
Дискутант: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)

• Чому князь Всеволод Ярославич знав п’ять мов. Вадим Арістов (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
• Освіченість неурядової старшини через призму реєстрів XVIII ст. Ірина Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
• Бібліотека Варлаама Шишацького як маркер змін культурно-інтелектуального життя на межі ХVІІІ-ХІХ ст. Людмила Посохова (ХНУ ім. В. Н. Каразіна)
• Презентація монографії Володимира Склокіна «Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство» (Львів: Видавництво УКУ, 2019, 268 с.)
  Модератор: Максим Яременко (НаУКМА)
  Спікери: Володимир Склокін (УКУ), Юрій Волошин (ПНПУ ім. В. Г. Короленка), Людмила Посохова (ХНУ ім. В. Н. Каразіна), Володимир Маслійчук (НаУКМА).

Секція ІІІ. Застосування та поширення знань

Модератор: Володимир Склокін (УКУ)
Дискутант: Оксана Прокоп’юк (НКПІКЗ)

• Рукопис Іоанна Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті дослідження українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х рр. Наталія Бондар (НБУВ)
• Дисциплінування через освіту: літургійний обряд і душпастирські обов’язки парафіяльного духовенства в циклах соборових повчань київських митрополитів XVI – першої половини XVII століть. Ігор Скочиляс (УКУ)
• Новознайдений рукопис музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького – «переяславський» список (1734). Владислав Безпалько (НМІУ), Іван Кузьмінський (НМАУ ім. П. І. Чайковського)
• Поширення господарських знань «Вольным экономическим обществом» в останній третині ХVIII ст. Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)

Деталі тут. 

Перечитати жінок-авторок українського модернізму

Коли? 5 лютого, 11:00
Де? НаУКМА, аудиторія 3-119.

В рамках Днів науки НаУКМА-2020 відбудеться науковий семінар про жінок-авторок в українському модернізмі.
Організатор: кафедра літературознавства за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та видавництва “Смолоскип”.

ПРОГРАМА
1. Ірина Вільде: Як вижити, коли руйнується патріархальний дім?
Віра АГЕЄВА (д.філол.н., професорка кафедри літературознавства НаУКМА)

2. Приватне і публічне в прозі Наталі Кобринської
Ірина БОРИСЮК (к.філол.н., доцентка кафедри літературознавства НаУКМА)

3. «Бути собі самій ціллю»: активний і споглядальний фемінізм Ольги Кобилянської
Ольга ПОЛЮХОВИЧ (к.філол.н., ст. викладачка кафедри літературознавства НаУКМА)

4. Грицько Григоренко: творчість та громадська діяльність (спроба інтерпретації)
Оксана ПАШКО (к.філол.н., ст. викладач кафедри літературознавства НаУКМА)

5. Між мистецтвом та родинним вогнищем: концепт «живої душі» у творчості Наталі Романович-Ткаченко
Олена ПЕЛЕШЕНКО (аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА)

Деталі тут.

З’ясувати, що пишуть американські історики про Україну

Коли? 5 лютого, 18:00.
Де? Кропивницький, вул. Дворцова, 21.

Книгарня «Є» запрошує на розмову з істориком Юрієм Митрофаненком «Американські історики про Україну», що відбудеться в рамках проекту «Lectorium». Модератор – Андрій Домаранський.

Чи впливає місце у просторі на точку зору? Чи властиво це науковцям? Чи можуть іноземці адекватно розуміти українську історію та об’єктивно писати про неї? Як бачать наше минуле американські історики? Чим важливий їхній погляд для нас і світу?

Шукатимуть відповіді на ці питання в розмові з істориком Юрієм Митрофаненком в книгарні Є. Модеруватиме зустріч Андрій Домаранський.

Вхід вільний.

Деталі тут. 

Дізнатися про запорожців без Січі та козацькі «енеїди» 1775 – 1791 років

Коли? 7 лютого, 18:30
Де? Запоріжжя, проспект Соборний, 137.

Книгарня «Є» та Запорізький національний університет запрошують на лекцію історика Володимира Мільчева «Запорожці без Січі: козацькі «енеїди» 1775 – 1791 рр».

Як добре відомо, на створення свого безсмертного творіння – «Енеїди» – Котляревського надихнула подібність долі козаків ліквідованої Запорозької Січі до легендарних троянців, які помандрували світом після зруйнування греками їхнього рідного міста. Сучасник, хоча й не свідок тих подій, Іван Петрович був добре обізнаний з усіма перипетіями їхньої сумної мандрівки. Однак його твір є лише літературною алюзією на ті події. Якими ж були справжні обставини козацьких блукань теренами тогочасної Європи?

Професор Володимир Мільчев пропонує познайомитись із маловідомими сторінками історії запорозького козацтва після 1775 р. і дізнатися про те:

– що спонукало козаків до вимушених «енеїдних» мандрів після їх уходу з Січі-матері?
– чому служба турецьким султанам здалася їм цікавішою, аніж підданство російській імператриці Катерині ІІ?
– наскільки довгим був їх шлях до нової Січі на Дунаї?
– чим займались козаки на службі у молдавського господаря й австрійського цісаря?
– чи правда, що запорожці бували на Мальті і хто такі «мальтизи»?
– як завдяки колишнім січовикам Кубань стала Чорноморією?

Відповіді на ці та інші питання ви дізнаєтеся на лекції.

Володимир Мільчев — доктор історичних наук, професор ЗНУ.

Вхід вільний.

Деталі тут. 

Згадати Юрія Яновського та наші 20-ті

Коли? 7 лютого, 18:00.
Де? Кропивницький, вул. Дворцова, 21.

Книгарня «Є» запрошує на розмову з поетом Олександром Косенком «Юрій Яновський: (Не)Розстріляне відродження», що відбудеться 7 лютого у рамках проекту «Lectorium». Початок – о 18:00. Модератор – Андрій Домаранський.
Романтик українського відродження і класик української радянської літератури, хроніст українського спротиву часів національної революції 1917-1921 років і лавреат Сталінської премії. Суперечливі епізоди Юрія Яновського можна перелічувати далі і далі, але це не зменшує читацької любові до творів митця. Як сприймати неоднозначного Юрія Яновського?

Дивіться також: Триває третій конкурс історичного оповідання “ProМинуле”

Про яскраву зірку (Не)Розстріляного відродження розповість поет Олександр Косенко. Модерує Андрій Домаранський.
Вхід вільний.

Деталі тут. 

Обговорити роль кіно у творенні національної ідентичності

У Довженко-Центрі розпочинається новий сезон освітньої програми КУЛЬТУРФІЛЬМ: Фільми і міфи «братніх республік».

З лекціями виступлять відомі дослідниці культури та кіно Ольга Романова (Білорусь), Леся Кульчинська (Україна) та Ольга Брюховецька (Україна). Лекторки розкажуть про міфотворення у радянському кінематографі та його роль у формуванні нової національної ідентичності в республіках, а також покажуть, як кіно 1990-х додало ці міфологічні конструкти.

Зустрічі відбудуться у форматі лекція-кінопоказ-дискусія.

Сучасні культурні процеси великою мірою виростають із радянського минулого, яке потребує критичного переосмислення. Радянські національні міфи досі резонують в інформаційному полі – зокрема міф про «молодшого брата» стосовно неросійських республік в СРСР. «Культурфільм» дасть змогу простежити як в часи сталінської національної політики у кінематографі формувався уявний конструкт «радянський білорус» і «радянський українець», як в кіно періоду «хрущовської відлиги» відобразилися найбільш криваві події першої половини ХХ століття, яку «радянську людину» мав на меті виховати тогочасний кінематограф, та як цей образ деконструювався в часи «перебудови».

ВХІД ВІЛЬНИЙ на всі події програми КУЛЬТУРФІЛЬМ за реєстрацією

Початок лекції о 19:00
Початок фільму о 20:00
Локація: Кінолекторій, 5 поверх.
Довженко-Центр
вул. Васильківська, 1, м. Голосіївська

5 лютого
Лекція Ольги Романової (Білорусь) «Як створювали радянського білоруса»
Показ фільму «Концерт Бетховена» (1936, реж. Міхаіл Ґавронскій, Владімір Шмідтґоф-Лєбєдєв)

Реєстрація: https://forms.gle/dyhT5q7sqXaf8dGL9

Детальніше про програму.

Поринути в театральні 20-ті

Коли? 8 лютого, 14:00.
Де? Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, вул. Лаврська, 9, корп. 26.

У рамках проекту «Лютий/Курбас» на екскурсію виставкою «Людина, яка була театром».
Ще за життя геніального українського режисера Леся Курбаса називали філософом, мрійником, мислителем, утопістом. Але він довів, що так звані «утопії», якщо є бажання, сила волі, працездатність і талант, можуть стати реальністю! Театр Лесь Курбас розглядав як місце, спроможне дати людині те, що повсякденні турботи, проблеми та метушня в ній руйнують.

Однією з улюблених фраз Курбаса була така: «Мистецтво повинно народжуватись легко. Це як політ. Подумав про щось хороше, відкрив очі, вдихнув повними грудьми – і злетів…».

Актриса Ірина Авдієва згадувала: «Він тягнув нас за собою з щабля на щабель, і всі ми знали, що там, десь дуже високо, – культура. І навіть, якщо зривалися інколи, все ж ішли за Курбасом угору, бо там майорів новий театр, про який говорилось так, як віруючі говорять про бога»!

Курбас мріяв про переворот у мистецтві і здійснив його, створивши Молодий театр і Мистецьке Об’єднання «Березіль».

Вартість квитків:
Повний 70 гривень
Пільговий 40 гривень

Деталі тут. 

Як мандрували Леся Українка та Михайло Драгоманов

Коли? 9 лютого, 12:00
Де? Київ, провулок Тараса Шевченка, 8-А

Чергова зустріч проекту «Як мандрували класики»… А ви й досі вважаєте, що їх мандри обмежувалися сторінками книжок? Світ був відкритим для вояжерів-українців здавна. Кожне покоління за корднонами рідної землі знаходило щось нове, невідоме.

Що ж зацікавило в Європі Михайла Драгоманова – блискучого інтелектуала, фольклориста, історика, «громадівця», на що «відкрилися очі» класика?..

Чи перетиналися стежки і погляди Драгоманова та Лесі Українки в Європі? Спробуємо подивитися на мандри очима жінки-інтелектуалки.

На другій лекції із циклу «Як мандрували класики» зустрінемось із директоркою турагенції «Київські Фрески» Анжелою Савченко.

Вартість входу на лекцію – ціна вхідного квитка до музею.

Деталі тут. 

Джерела фото – pixabay.com, Facebook.