Перша збірка поезій Євгена Манженка написана під впливом гормонів, алкоголю й мінливої київської погоди. Це короткі влучні віршовані історії про любов і смерть, пори року й пасажирів червоної гілки метрополітену. У цих віршах читач знайде себе або свого сусіда. Іноді краще, щоб це таки був сусід.
Євген Манженко — журналіст, укулеліст, поет, автор кількох пісень гурту “ТІК” та неофіційного гімну міста Бобринець. Виконавець авторських пісень у стилі емо-реггі-турбошансон та вокаліст вже неіснуючого гурту “Веселі Біоритми”. Неодноразово публікувався в різножанрових збірках, але славу, почесті та обожнювання здобуде завдяки цій книжці.
Більше про книжку – тут
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
