Як цікаво та корисно провести один із вечорів цього тижня? Або навіть кілька? Традиційна добірка небуденних подій для тих, хто полюбляє історію.

 

Надихнутися на створення історичного оповідання про наші 20-ті

ілюстрація Ольги Петрової до поеми “Гофманова ніч” в Антології української поезії угорською мовою (Будапешт—Ужгород, 1971)

…1928 року у присутності завсідників Будинку літератури імені Блакитного і своїх колег по перу Микола Хвильовий, прочитавши поему Миколи Бажана «Гофманова ніч», «буквально упав до ніг» автора, якому тоді щойно виповнилося 24 роки. А незабаром з’явилося перше число нового альманаху «Літературний ярмарок», де анонсувався вихід «Гофманової ночі» у наступному номері. Так поема побачила світ на початку 1929-го, 90 років тому.

Бажанів образ Гофмана цілком вписувався у концепцію розвитку української літератури (та й ширше — мистецтва), яку вимріяв і прагнув втілити в життя Микола Хвильовий, засновник ВАПЛІТЕ — такого собі Серапіонового братства наших 20-х.

До розмови про Гофмана, «Гофманову ніч», а також про експресіонізм як стильову рису поеми й одну із течій європейського мистецтва ХХ століття запрошені:

• літературознавиця Ярина Цимбал
• мистецтвознавець Дмитро Горбачов
• театрознавиця Ганна Веселовська
• кінознавиця Анна Онуфрієнко.

Уривок з поеми прочитає актор Віктор Штефан.

По яких «корчмах без вивіски» блукали наші улюблені митці 20-х і де черпали своє натхнення — дізнаємося вже цього четверга, 21 листопада 2019 року.

«Знайомий дім з шухлядками кімнат» чекає на вас о 17:00
за адресою: вул. Терещенківська, 5, кв. 5 (3-й поверх)

Вхід — за музейним квитком.

Деталі тут.

 

Попліткувати про Віктора Петрова (Домонтовича) – інтелектуала та розвідника

Книгарня «Є» запрошує на лекцію Ірини Пасько «Віктор Домонтович: письменник, розвідник, інтелектуал з Дніпра», яка відбудеться 19 листопада. Початок – 18:30.

Місто Дніпро завжди було передовим – і не лише в ракетобудуванні, але й у літературі. Дніпро – мала батьківщина українського інтелектуального роману, адже саме звідси родом двоє його засновників – Валер’ян Підмогильний і Віктор Домонтович. Хто ж він насправді – Віктор Домонтович? Інтелектуал, що став одним з попередників структуралізму? Письменник з багатьма псевдонімами, який іронізував з любовних пригод класиків, а сам закрутив роман з дружиною друга? А, можливо, розвідник, що в окупації носив німецький мундир, але отримав Орден Вітчизняної війни?

Ірина Пасько – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, учасниця і фіналістка І і ІІ конкурсу історичного оповідання “ProМинуле”

Адреса Книгарні «Є»:
м. Дніпро
проспект Д. Яворницького, 55
(вхід з вул. Січових Стрільців).
Тел.: (056) 787-17-19.
Вхід вільний.

Послухати про українську гастрономічну культуру XVII-XVIII століть

Проект “Локальна історія” започатковує цикл лекцій “Lochistoricum”, в межах якого запрошені спеціалісти будуть розповідати про історичні цікавинки, курйози та давній побут українців.

Відкриває цикл лекція Олексія Сокирка “За козацьким столом: кулінарна мандрівка в Гетьманщину XVII-XVIII століть”, що відбудеться 20 листопада о 18.30 в бібліотеці Іваничука (м. Львів, площа Ринок, 9)

Кухня часів Гетьманщини традиційно ототожнюється з салом, борщем і варениками, а козацькі учти – із сенами, колоритно описаними Котляревським та Квіткою-Основ’яненком. Що саме в цій візії є правдою, а що стереотипами? Чи справді в старосвітській Україні їли сало й борщ? Як готували шампіньйони та безе на гетьманських бенкетах? Чому традиційна кухня завжди є ворогом дієти? Як рятувалися від переїдання та похмілля? Авторська лекція кандидата історичних наук Олексія Сокирка (Київський національний університет ім. Шевченка) про несподівані сюжети української традиційної гастрономії!

ЩО: лекція Олексія Сокирка “За козацьким столом: кулінарна мандрівка в Гетьманщину XVII-XVIII століть”

ДЕ: Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Рогмана Іваничука (площа Ринок, 9)

КОЛИ : 20 листопада о 18.30
Деталі тут.

Обговорити сучасну українську біографістику

Книгарня «Є» та видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошують на презентацію нових книг із серії «Ім’я на обкладинці», що відбудеться 20 листопада.

Імена на обкладинках – це серія книг видавництва «НК – Богдан», у якій постаті з підручників історії з сухої біографії на кілька рядків перетворюються у реальних людей, долею яких переймаєшся, якими захоплюєшся або ж, навпаки, – які викликають лише негатив, але у будь-якому випадку, заставляють читача з головою поринути у хитросплетіння своїх життів. На цих сторінках історичні постаті оживають. Українські автори презентуватимуть нові книги про тих, хто залишив вагомий відбиток на українській та світовій історії, письменники розкажуть про пошуки натхнення у тих, про кого пишуть та поділяться деталями із життя своїх персонажів, які існували, творили та змінювали життя навколо себе за своїх часів та незмінно продовжують бути на устах і по нині.

Книжки: Олена Ходюк «Гремислава», Лана Перлулайнен «Марина Мнішех : Імператриця смути», Сергій Синюк «Улас Самчук: ескізи до творчого портрета», Андрій Жив’юк «Репортажі з Карпатської України».

Адреса Книгарні «Є»:
м. Львів
просп. Свободи, 7.
Тел.: (032) 235-73-68.
Вхід вільний.
Деталі тут.

Подивитися на Львів періоду війн і революцій 1914–1921 років очима жінок

Велика війна і динамічна атмосфера Львова прискорили скасування обмежень, які накладали на жінок консервативне галицьке середовище і традиційні практики довоєнного суспільства. Для жінок стали відкритими ті сфери діяльності, які раніше були табуйовані громадською думкою. Самі жінки не завжди були до цього готові, ставилися до нових можливостей з обережністю. У просторі міста львів’янки реалізовували себе через освіту, суспільну працю, професійну та культурну діяльність. Були й такі, які опинилися в соціальних низах. Воєнний Львів „примирював” між собою жінок різного соціального походження, стирав ворожість і неґативні уявлення про жінок з села. Взаємодопомога часто допомагала виживати як містянкам, так і селянкам. Водночас міжнаціональна напруга в місті активізувала жіночі ініціативи, привносила елемент змагальності. Попри зіткнення ідентичностей, війна показала, що благодійність і громадський рух були територією єдності, а не зіткненням інтересів. На першому місці було життя людини, а найбільшим бажанням – закінчення війни.

На лекції йтиметься про різні простори воєнного Львова і про місце в них жінок. Місто очима жінок суттєво відрізнялося від того, як ми звикли його бачити крізь призму усталених історичних описів.

Лекторка: Мар’яна Байдак, к.і.н., наукова співробітниця Інститут народознавства НАН України, наукова співробітниця проекту Локальна історія, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії.

21 листопада (четвер), 19.00;
Львів, вул. Театральна,11 (вхід з просп. Свободи);

Деталі тут.

Довідатися, чи можливо було втекти від більшовиків, живучи на Волині у кривавому ХХ столітті

Книгарня «Є» і Видавництво «Темпора» запрошують на презентацію книжки Ярослава Середницького «Пані Льоля: втекти від більшовиків». Захід відбудеться 21 листопада. Початок – о 18:30.

Це груповий портрет родини Ярослава Середницького на тлі доби. Приватна історія, вписана в контекст трагічних подій ХХ століття, набуває особливого звучання завдяки поєднанню документальності викладу зі зворушливою інтонацію оповіді про труднощі збереження національної ідентичності, та й просто людської гідності, про існування в умовах необхідності вибору меншого з двох лих – поміж більшовицьким і польським, а згодом радянським і нацистським режимами.

Пані Льоля – авторова рідна тітка, Людмила Шемчук-Абсторська. Ровесниця ХХ ст., вчителька Української гімназії у Волочиську на Поділлі змогла втекти від більшовиків у червні 1920 р. Романтичні події того періоду змінилися в її житті драматичними. До Польщі через кордон перебігли її молодші брат і сестра, яким у Совєцькій Україні загрожував перший Голод 1921–1922 рр. У книжці описано, як склалося життя втікачів від більшовиків у родині військового осадника, відставного капітана артилерії Війська Польського Артура Абсторского. Як їм вдалося зберегти українську ідентичність завдяки чоловікові, а також жителям волинського села Великі Загайці, повітового міста Кременця і столиці Західної України – Львова. Як велося їхнім родичам, що перебували в кінці 20-х – на початку 30-х років у Совєцькій Україні. Як жили члени родини Ярослава Середницького під час двох розв’язаних більшовиками воєн і під пануванням тоталітарних режимів – першого та другого совєцьких і німецького, від яких, за даними американського професора Тімоті Снайдера, загинуло 14 мільйонів цивільних осіб. Як уціліла Людмила Шемчук під час операції Армії Крайової «Буря» у Львові в липні 1944 року. І як авторові родичі поповнили число втікачів від більшовиків – у Польській армії генерала Владислава Андерса, Німеччині, Польщі й на рідній українській землі.

Книжка увійшла в довгий список премії BBC.

Ярослав Середницький – автор книжок «Павло Шандрук. Перша світова війна і три російсько-українські війни», «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція», «Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року», «ПУМА–“Дромедар”. Абвер : у 2-х книгах». Ккандидат хімічних наук, завідувач лабораторією ДП Інженерний Центр «Техно-Ресурс» НАН України, м. Львів.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

Адреса Книгарні «Є»:
м. Львів, просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.
Деталі тут.

Джерела фото: Facebook, blog.yakaboo.ua.