Куди піти поціновувачам історичної прози

 

Погортати історичний комікс про Тентена

23 жовтня об 11:00 відбудеться презентація всесвітньовідомої бельгійської книги «Тентен. Репортер ХХ віку у країні Сов’єтів». Музей Голодомору у співпраці із видавництвом PNZL та Міжнародним фестивалем мистецтв “Anne de Kyiv Fest” презентуватимуть видання коміксів Ерже 1929 року українською.

Тентен — це перший європейський герой коміксів та символ Бельгії. Протягом ХХ століття вся Європа виховувалася та пізнавала Всесвіт на пригодах юного бельгійського репортера. Серія із 24 книг починалася з альбому про Совєцький союз і його тоталітарний режим, зокрема, про голод і колективізацію.

Деталі

 

Відвідати презентацію роману про остарбайтерів

Книгарня «Є» та «Видавництво 21» запрошують на презентацію нового роману Лесі Івасюк «Зашморги», що відбудеться 23 жовтня за участю авторки. Початок – о 18:30. Модератор – Данило Ільницький.

«Зашморги» – це історико-інтелектуальний трилер. Дві його головні героїні, журналістка Ореста та остарбайтерка Марія, – жінки різних поколінь, різних історичних епох, яких об’єднали Україна, Відень і таємниця. Ореста отримує завдання від австрійського актора: знайти інформацію про Марію – першу дружину його батька. Ці пошуки охоплюють кілька часових пластів і життя кількох поколінь в Австрії та Україні. Крок за кроком Ореста розплутує клубок таємниць і віднаходить людей, про існування яких не запідозрювала ні вона, ні замовник. Журналістка зіштовхує два різні світи: традиційно австрійський, з його специфічним укладом, та український, її рідний. У цьому романі всі герої мають свої історії та трагедії, але спільне одне: вони, нарешті, з цікавістю й острахом відкривають для себе одне одного. Описані події відбуваються у Відні та в українських Карпатах у 2013–2015 та 1943–1946 роках. Леся Івасюк актуалізує не лише українську, а й загалом європейську колективну історичну пам’ять, звертаючись до боротьби членів ОУН у перші післявоєнні роки, до їхньої діяльності в Австрії, до продовження війни між ОУН та НКВД не лише після війни, а й за межами України, до злочинної діяльності представників радянської системи у повоєнній Австрії, демонструє механізм метастазування тієї системи у тілі Європи. І звісно, письменниця акцентує на людських долях, показуючи їхню підпорядкованість історико-політичним подіям, а також те, що від своєї історії зазвичай не втекти. Роман демонструє те, що не можливо вповні збагнути актуальні історико-політичні обставини без аналізу давніших у часі подій.

Адреса: Книгарня «Є», м. Львів, просп. Свободи, 7.

Деталі

 

Скласти своє враження про «Захара Беркута»

Історичний екшен «Захар Беркут» режисера Ахтема Сеітаблаєва – очікувана прем’єра цієї осені. За перші вихідні прокату фільм в кінотеатрах України переглянули майже 150 тисяч глядачів.

1241 рік. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя. Однак вночі кілька місцевих мисливців брати Беркути потайки пробираються в табір та звільняють полонених. Несамовитий від люті хан вирішує йти навпростець, щоб помститися і знищити карпатські поселення. Для цього він знаходить зрадника серед місцевих, який відкриває йому таємний прохід у горах. Однак невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити багаточисельного ворога.

Історична драма «Захар Беркут» – це екранізація однойменного твору Івана Франка, який побачив світ у 1883 році. Повторно екранізувати сюжет взявся режисер Ахтем Сейтаблаєв. Стрічка стала одним із переможців 9 пітчингу Держкіно та отримала 30 млн. грн. із необхідних 75 млн. грн. із державного бюджету. Виробництво стрічки проходить у тісній співпраці із колегами з США. Співрежисером стрічки став Джон Вінн, а над сценарієм працювали Ярослав Войцишек та Річ Ронат. Основні зйомки проводились у Карпатах, зокрема на озері Синевир та Манявському водоспаді.

Деталі

 

Сходити на читацький клуб ЛітАкценту

Адже цього разу обговорюватимуть історичний роман. Зустріч буде присвячено роману «Зулейха відкриває очі» Ґузель Яхіної (BookChef, 2017).
Тож якщо Ви давно хотіли поговорити про улюблені книжки у неформальній атмосфері, але не мали нагоди, запрошуємо до Читацького клубу «ЛітАкценту»! Наступна зустріч відбудеться у Книгарні «Є» на вулиці Лисенка 3 24-го жовтня о 18:30. Модерує Богдана Романцова.

Поговорять про:
– малі народи як новий фокус літератури;
– екзотику в тексті: чи досі ми на неї западає;
– стандартний сюжет і нестандартну поетику;
– ні разу не захід: міфологічний шар роману Яхіної;
– у фокусі – Татарія: що ми про неї знаємо і як бачимо;
– Зулейха знімає паранджу: іслам і його місце в тексті.

Ґузель Яхіна (1977) — молода й талановита письменниця татарського походження, роман якої «Зулейха відкриває очі» нагороджений кількома вагомими для літературного світу преміями. У 1930-ті роки червоний терор розкуркулення добряче пройшовся нашою землею. Не оминув він і маленького татарського селища. Працьовита і вродлива жінка Зулейха, яка дотримувалася коранічних приписів і в усьому корилася чоловікові, прислужувала злостивій свекрусі, нині гнана червоним терором на край світу, де змушена починати життя знову і брати на себе відповідальність за власну долю і долю щойнонародженого сина. «Зулейха відкриває очі» — це книга про людську душу, що не скорилася всім зламам, які на неї чатують, і про неймовірну любов, яка розквітає в пекельних муках у забутому Аллахом клаптику тайги десь на Ангарі.

Деталі

 

Відвідати XIV Дні польського кіно в Україні

Один із фільмів у програмі фестивалю – історичний.

Стічка «Курєр» режисера Владислава Пасіковського за жанром – шпигунський трилер.

Це фільм про той час, коли від виконання місії однієї людини залежала доля Польщі і Другої світової війни. Переслідуваний усіма ворожими шпигунами, посеред ночі перевезений із готелю «Савой» до Жабна, він зустрічає людей, які назавжди змінюють його життя.

Покази відбудуться в Києві, Одесі, Харкові, Вінниці та Луцьку.

Деталі

 

Дізнатися, як американці тлумачать тексти про Бориса і Гліба

Сюжет про Бориса і Гліба – доволі популярний в історичній белетристиці та агіографії Київської Русі.

25 жовтня відбудеться публічна лекція Шона Гріффіна (Dartmouth College, United States) на тему “Євхарістичний підтекст мучеництва князів Бориса й Гліба”.

Сектор досліджень з історії Київської Русі Інституту історії України НАН України запрошує на лекцію 15:00 в залу засідань Інституту історії НАН України (вул. Грушевського, 4, 6-й поверх).

Деталі

 

Навчитися правильно вдягати персонажів історичної прози

25 жовтня відбудеться Міжнародний науковий семінар з уніформології.

Уніформологія, допоміжна історична дисципліна, що вивчає історію виникнення та розвитку службової, передусім, військової форми одягу, є відносно новою наукою. Завдяки своїй «молодості» вона активно розвивається і викликає широкий інтерес як в світі, так і в Україні. Про це свідчить, приміром, значне зростання впродовж останніх років чисельності різноманітних військово-історичних груп, проведення військово-історичних фестивалів. Однак, наукові заходи уніформологічної тематики відбуваються не так часто.

Тож 25 жовтня 2019 р. в рамках навчальної програми «Військово-історичні студії» на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка ми організовуємо міжнародний науковий семінар з уніформології, присвячений історії появи та розвитку військової форми збройних сил держав Східної Європи. Учасники семінару будуть говорити про те, як понад 100 років тому з’явилась власна військова уніформа в арміях УНР, ЗУНР, Польщі, Латвії та Естонії.

Початок роботи семінару: 25 жовтня 2019 р. 16:00. Місце проведення: історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Деталі

 

Послухати історичні оповідання Катерини Бабкіної

Книгарня «Є» у Хмельницькому та видавництво «Комора» запрошують на презентацію нової книжки Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх», що відбудеться 27 жовтня. Початок – о 16:00. Модераторка – Ольга Осмолян.
«Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв’язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.

27 жовтня, 16:00. Хмельницький, вул. Проскурівська, 2.

Деталі

Ілюстрації: Facebook, milkbooks.com.