«Чекаючи на Боджанґлза» Олів’є Бурдо: критика перекладів

Поділитися
Tweet on twitter

Перший роман француза Олів’є Бурдо «En attendant Bojangles» («Чекаючи на Боджанґлза»), опублікований на початку 2016 року, зазнав гучного успіху й завоював чимало літературних премій.

Головні герої – незвичайне подружжя – пристрасно кохають одне одного. Разом із сином, оповідачем, і екзотичною птахою на ім’я «мадемуазель Надмірність», вони провадять святкове, екстравагантне, сповнене поезії й фантазії життя. Життя, мов безперервний танець (переважно під платівку Ніни Сімоне «Містер Боджанґлз») аж до того дня, коли божевільна фантазія матері стає діагнозом.

«У цій іскристій, мов келих шампанського, історії, смерть – це обман і дає привід для поезії. Ми сміємося й плачемо в ритмі вальсу», – пише про «Боджанґлза» літературна критикеса Крістін Ферніо. І це не просто гарні слова, роман справді має музичний ритм, це «музична книжка», як зазначає українська перекладачка Ірина Славінська, але не стільки через лейтмотив пісні про містера Боджанґлза, скільки завдяки стилю автора, в якому, за словами К. Ферніо, в легку гумористичну пісню, наче з голосу Бориса Віана вплітаються тривожніші ноти, сказати б, дещо старомодні фіцджеральдівські образи.

Про поезію також цілком буквально – автор оповідає переважно образами й часто залучає до їх творення рими. Ба більше, він прямо говорить в інтерв’ю, що «кожен персонаж мав представляти якусь із поетичних форм».

Переклад стилю й стиль перекладу

Якось на зустрічі з відомим українським співаком, композитором і перекладачем Віктором Морозовим я запитала, що власне він вкладає в слова «стиль автора». Він хитро поглянув на мене й відказав: «Не скажу. Це таємниця».

І хоч, справді, не всі складові авторського стилю надаються до препарування, велика кількість і незвичне застосування ідіоматичних зворотів в автора «Боджанґлза», а також елементи поетичної мелодійності помітні неозброєним оком.

Роман іскриться грою слів і подвійними сенсами, які нелегко відтворити у перекладі.

Проблема вибору слів постає вже з першої сторінки:
…mais je m’étais fait gentiment gourmander et copieusement moqué.

Виділені словосполучення – доволі незвичні поєднання слів. Хлопчик-оповідач говорить, що його приязно налаяли і рясно висміяли, при цьому перше значення слова «gourmander» (тут «налаяти») – їсти з задоволенням, смакувати їжу, гурманити; а прислівник «copieusement» («рясно») насамперед використовують на означення рясної їжі. У перекладі – «мене люб’язно насварили та щедро з мене насміхалися» – оксиморон збережено, але «їстівні» натяки (неминуче?) втрачаються.

Далі – складніше. Батько, замість казок, розповідав синові на ніч усілякі страхіття.

Il racontait de belles histoires et, les rares fois où il n’y avait pas d’invités, il venait plier son grand corps sec sur mon lit pour m’endormir. D’un roulement d’œil, d’une forêt, d’un chevreuil, d’un farfadet, d’un cercueil, il chassait tout mon sommeil. Le plus souvent, je finissais hilare en sautant sur mon lit ou caché pétrifié derrière les rideaux.

Ce sont des histoires à dormir debout, disait-il avant de quitter ma chambre.

У наведеній вище цитаті по-перше, чується рима (œil – chevreuil– cercueil; forêt – farfadet) по-друге, трапляється фразеологізм – histoires à dormir debout) – зі значенням «побрехеньки».

Переклад: «Він чудово розповідав різні історії, тож у ті рідкісні вечори, коли до нас не навідувалися гості, він приходив і намагався помістити своє довготелесе худе тіло на моєму ліжку, аби мене приспати. Від його вирячених очей, сарн, гномів, привидів, трун сон від мене тікав. Найчастіше всі ці казки закінчувались тим, що я реготав, стрибаючи на ліжку, або ж тим, що налякано ховався за шторами.

Це казки для тих, хто спить стоячи, – казав він, виходячи з моєї кімнати».

Можуть бути різні думки щодо того, чи пробувати передавати такі римовані вкраплення. Гадаю, хоч не обов’язково саме там, де в оригіналі, та все ж варто було оприявнити якось ці жартівливі стилістичні вправи, ще й з огляду на те, що сам автор надає їм особливого значення. Принаймні, англійська перекладачка це зробила: «He’d begin with a grin, then his tale of a jinn, a leprechaun, a twin or a peppercorn…».

Що ж до ідіоми – тут немає сумнівів: буквально перекладати не можна. Український відповідник на позначення побрехеньок знайти не важко, наприклад «казки про солом’яного бичка». Однак, не все так просто. У подальшому тексті автор кидає перекладачам виклик, звертаючись саме до буквального сенсу згаданої ідіоми:

Mademoiselle était comme les histoires de mon père, elle dormait debout, avec la tête cachée sous son aile.

Ця Мадемуазель [йдеться про птаху] нагадувала історії мого батька, бо спала стоячи, заховавши голову під крило.

Що робити? На мій погляд, такий авторський бешкет усе ж не виправдовує буквального перекладання ідіоми, бо воно викривлює сенс. Із птахою, натомість, треба щось придумати. В оригіналі такий прийом буквального тлумачення з вуст дитини підкреслює наївність хлопчика-оповідача. Ймовірно, можна відзначити це в якійсь інший спосіб, знайти інший прийом. Цікаво зазирнути в переклади на інші мови. Я мала російський і англійський.

Авторка англійського, Рейган Кремер, перекладає ідіому ідіомою «That’s a very tall story for such a little boy» і подібно автору (хоч і дещо штучно, як на мене) обігрує її далі в тексті: «Like my father’s stories, Mademoiselle was very tall».

Російська перекладачка Ірина Волевич для передавання французької ідіоми створила власну примовку: «Не хочешь покоя, дрыхни стоя!» І повертається до неї в розповіді про птаху, що спить стоячи: «Хотя отец не рассказывал Мамзель Негоди никаких страшных историй, она неизменно следовала его совету – «дрыхла стоя», спрятав голову под крыло». Останнє, втім, ні до чого, бо не містить жодного натяку на наївність оповідача. До того ж така лексика – «дрыхнуть» – цілковито суперечить елегантному стилю героїв, їх вишуканій манері спілкуватися. Батьки звертаються одне до одного на «ви», а мати взагалі всім говорить «ви», навіть синові.

Не відповідає елегантному стилю й слово «гівенце» в українському перекладі: «Ми називали її «Мадемуазель Надмірність», бо вона не була придатною ні до чого, крім голосного безпричинного крику та гівенця на паркеті». В оригіналі це «круглі пірамідки» (pyramides rondes). В англійському варіанті «round pyramids», в російському – «кругленькие пирамидки».

З тієї самої причини, усталений вислів bouche bée в щоденнику батька краще б перекласти «розкривши рота» замість грубішого «щелепа відпала».

Важко собі уявити з вуст героїні й вигук «Ви просто проститутка» на адресу податкового інспектора, та й слово gougnafier в оригіналі означає, насамперед, «нечема», що узгоджується з другою частиною речення: «та ще й ображаєте нас»:

Espèce de gougnafier, vous nous insultez en plus de ça!

Цікаво, що російська перекладачка й тут послідовно «локалізує» текст, перетворюючи елегантну француженку на хамовиту співвітчизницю: «Ах ты, жлоб вонючий, ты еще вдобавок и оскорблять нас вздумал!»

«У зв’язку з тим, що форма і зміст художнього твору перебувають у нерозривній діалектичній єдності, найважливішим завданням художнього перекладу є збереження цієї єдності», – зазначає в посібнику «Теорія і практика перекладу» відомий перекладач і теоретик художнього перекладу Віктор Коптілов.

Саме з погляду цієї єдності не здатен смертельно (у буквальному сенсі) закоханий в матір батько назвати її ідеї «пришелепкуватими»: «Жодного дня не минало без гори її пришелепкуватих ідей». Вони просто химерні, екстравагантні:

Pas une journée sans son lot d’idées farfelues.

Зміст ідіоми не визначається змістом її складових елементів…

Більшість ідіом в українському перекладі тлумачаться буквально. Залежно від ступеню «зрощеності» ідіоми, це більшою чи меншою мірою викривлює зміст.

Напівбуквальний переклад сталого виразу de mon propre chef (з власної волі) – «До того ж мене не звільнили, я сама пішла від того шефа» – хоч і не випадає з контексту, але звужує його, вносить відсутнє в оригіналі посилання на якогось шефа.

Et puis je n’ai pas été renvoyée, je suis partie toute seule, de mon propre chef.

Рос.: И потом, меня вовсе не уволили, я ушла сама, по собственному почину.

Буквальний переклад ідіоми «En deux cris trois mouvements» (дуже швидко, і оком не моргнеш, у три миги) – «два крики на три такти» – знов-таки, щасливо попадає в контекст, бо йдеться про птаху, але незрозумілий за змістом.

Mademoiselle faisait ses vocalises très tôt le matin et réveillait tout l’immeuble. En deux cris trois mouvements, elle réussissait à allumer toutes les lumières de tous les appartements en même temps.

Переклад: «Мадмуазель рано-вранці вправлялась у своїх вокалізах, чим будила весь будинок. Двох криків на три такти вистачало, аби в усіх квартирах одночасно засвітили всі вікна».

Натомість «фразеологічний» переклад ідіоми à tombeau ouvert у значенні на шаленій швидкості – «з відкритим забралом» – цілком випадає з контексту й лишається незрозумілим.

…et ensuite nous allons rouler à tombeau ouvert jusqu’à notre planque dans les montagnes pour reprendre notre vie d’avant, tout simplement, avait dit Maman.

Переклад: «Далі можна буде прямувати з відкритим забралом аж до нашого будиночку в горах та знову жити так, як жили раніше, отак усе просто, – сказала Мама (с. 81-82).

Крім ідіоми, в наведеному вище уривку автор знову жартівливо римує (d’avant – tout simplement – avait dit Maman), і треба сказати, що в цьому випадку російська перекладачка зуміла добрати й відповідний сталий вираз, і риму: «а уж там помчимся быстрее птицы к нашему убежищу в горах и начнем жизнь сначала, вот так, ни много ни мало! — сказала Мамочка». Англійська перекладачка не відстає: «…we’ll drive hell-for-leather to our hideout in the hills. And I’ll get back my old life, as your doting mom and wife”.

… Чи визначається?

І знову авторський «підступ», коли разом з непрямим, обігрується прямий сенс ідіоми.

У психіатричній лікарні, куди батько з сином приходять навідувати матір, є такий пацієнт Свен, справжній колодязь знань.

Sven était de loin le plus attachant des décapités mentaux.

Переклад: «Здалеку Свен був таки найбільш приємним з-поміж усіх безголових».

Тут очевидна помилка в перекладі конструкції de loin (тут: значно, без сумніву). Але ідіома, що нас цікавить, далі, в щоденнику батька, де той описує, як син призвичаївся до відвідувань божевільні:

Il s’était créé un rituel de visites, une tournée des popotes complètement irréelle. Il commençait par aller tenir le crachoir à un schizophrène mélomane.

Переклад: «Він створив цілий ритуал візитів, то було справжнє агіт-турне, цілковите ірреальне. Спершу він ішов тримати плювальницю шизофреніку-меломану».

Сенс фразеологічного вислову tenir le crachoir – вести довгу розмову, просторікувати – загалом не має стосунку до плювальниці. Але підступ у тому, що в цього Свена один зуб стирчав уперед і, розмовляючи, божевільний навсібіч стріляв слиною. Звісно, буквальний переклад у цьому випадку спотворює сенс. Знайти подібний двозначний фразеологізм ледве чи можливо. Лишається або пожертвувати натяком на «плювальність» Свена (саме так робить англійська перекладачка з фразеологізмом «hold forth»), або ж прямо нагадати читачу про таку його властивість.

Ритм

Проза роману поетизована, як уже зазначалось на початку, і нерідко, надто в емоційно напружених епізодах, явно проступає ритм. Ось, наприклад, ввідна сцена фінального танцю батьків:

Puis la grande dame en rouge et noir se mit à chanter,
les guitares s’énervèrent,
les cymbales se mirent à frétiller,
les castagnettes à claquer,
ma tête à tourner
et mes parents à voler.

Це ритмічне повторювання співзвучних дієслів у рамках однієї дієслівної конструкції (se mettre à faire quelque chose) вимагає відповідного відтворення в перекладі.

Переклад: «Потім старша пані в червоному та чорному почала співати, гітари розігралися, затремтіли тарілки ударних, кастаньєти клацали, моя голова закрутилася, а мої батьки полетіли».

На мій погляд, в перекладі ритм утрачено. Це сталося з кількох причин. По-перше, тому, що в третьому з переліку однотипних словосполучень – «затремтіли тарілки ударних» – дієслово з іменником помінялися місцями, водночас усі решта (у французькому варіанті всі) витримані в одній послідовності. По-друге, через вибір дієслів та форм. Оригінальна конструкція означає початок дії: «почала співати», «затремтіли», «закрутилися», «полетіли», а в перекладі гітари розігралися, а кастаньєти просто клацали. Темп збивають і зайві слова: задовго про пані (та й не старша вона, а просто висока), їй би не «почати співати», а просто заспівати, тарілки ударних – просто тарілки, з контексту цілком зрозуміло, що це музичний інструмент.

Ось російський і англійський варіанти цього епізоду:

Потом женщина в красно-черном наряде запела, ей вторили нервный перебор гитарных струн, гулкий звон медных тарелок, сухое щелканье кастаньет, и у меня закружилась голова, а мои родители взлетели.

Then the lady in red began to sing, the guitars woke up, the cymbals started to ring, the castanets clattered and chattered, and my head felt light as my parents began to soar through the night.

Правду кажучи, жоден із цих перекладів, як на мене, не передає адекватно динаміки оригіналу. Тому насамкінець спробую запропонувати ще й свій варіант:

«Аж ось висока пані в чорно-червоному заспівала, гітари занервували, тарілки забряжчали, кастаньєти заклацали, голова мені пішла обертом, а батьки знялися й полетіли».

Звичайно, варіацій може бути багато, і що їх більше, то краще для читача.

***
Чекаючи на Боджанґлза : роман /Олів’є Бурдо; переклад з фр. Ірини Славінської. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 128 с.

В ожидании Божанглза, перевод Ирины Волевич. – Фантом Пресс, 2017.

Waiting for Bojangles by Olivier Bourdeaut, translated by Regan Kramer, publisher: Simon & Schuster (March 2019).

Марина Марченко

перекладачка з французької та англійської