Урочище Куропати у Білорусі має сумну славу подібно Биківні під Києвом чи урочищу Сандормох у Карелії. У радянський період воно було місцем масових розстрілів та поховань жертв репресій. За приблизними оцінками істориків з 1937 по 1941 роки тут було розстріляно від 40 000 до 200 000 осіб. У 1990-і роки силами громадських активістів та небайдужих мешканців в урочищі були встановлені пам’ятні хрести жертвам репресій. З 4 квітня представники влади у супроводі міліції з використанням бульдозерів почали знесення пам’ятних знаків. Затримано щонайменше 15 осіб за перешкоджання демонтажу.
«Сьогодні у Куропатах ми побачили, що Лукашенко не шукає навіть у цей критичний момент єдності з народом. Він знову продемонстрував неповагу до народу, до нашої пам’яті, до жертв…», – зазначила Нобелівська лауреатка в інтерв’ю Радіо Свобода. Під критичним моментом вона мала на увазі дедалі агресивніший тиск Росії на Білорусь, який загрожує реальним поглинанням цієї маленької країни, яка й так фактично перетворилася на російського сателіта.
«Йому здається, що він сам на сам переможе східного сусіда, схитрує по-мужицьки».
Письменниця закинула главі держави брак стратегічного бачення майбутнього країни у мінливому світі: «Відсутня велика стратегічна мета. Є така собі хитрість головуючого – те продати, там купити, там надурити. Це інше мислення».
Вона додала, що коли проходить Лукашенко зі своєю свитою, відчувається присутність якоїсь химерної епохи, яка мала минути, але досі затрималася.
Улюблений сайт літературної критики
