Ідеться про царську грамоту Петра І датовану 1708 року, адресовану з нагоди обрання митрополитом київським Йоасафа Кроковського. Документ має велике історичне значення, оскільки доводить, що аж до XVIII ст. московська влада не була впевнена у лояльності київського духовенства і все ще сумнівалася у легітимності перепідпорядкування Київської митрополії Москві.
Йоасаф Кроковський був останнім митрополитом Київським, який був обраний на елекційному помісному соборі в Україні. Після нього митрополити напряму призначалися Москвою аж до ХХ ст..
Читайте також: Маріо Варґас Льйоса привернув увагу до Голодомору
У документі цар виказує своє очікування, що митрополит і Київська митрополія більше не повернуться під юрисдикцію Константинополя.
Документ раніше був відомий завдяки переказу його змісту російським істориком початку XIX ст. Євгенієм Болховітіновим, який однак цитував його тенденційно, цілеспрямовано вилучаючи принципово важливі пасажі, що спотворювало його зміст.
Три роки тому, займаючись зовсім іншою темою, на грамоту звернула увагу українська історикиня Наталя Сінкевич:
«Цей документ свідчить про те, що перепорядкування не було одномоментним, а було багаторічним процесом. Вочевидь, бажання київського духовенства повернутися до Константинополя існувало. Через це в грамоті підкреслили, що Кроковський не буде цього робити», – підкреслила дослідниця. Перепони із залучення тексту документу в науковий обіг, які існували у ХІХ та початку ХХ ст., можуть бути пов’язані із бажанням Росії уникати будь-яких зайвих згадок факту константинопольської юрисдикції над Київською митрополією.
Після кількарічної експертизи, з’ясування обставин за яких грамота опинилася у Німеччині, німецька сторона прийняла рішення повернути його на батьківщину.
Читайте також: До України прямуватиме Іван Грозний
14 березня посол України у ФРН Андрій Мельник прийняв документ. Ближчим часом він буде в Україні.
Оригінал грамоти зберігався у Софіївському соборі у Києві протягом понад, ніж двох століть. 1931 року він був переданий до бібліотеки Всеукраїнської Академії Наук. Під час нацистської окупації 1941 року він був викрадений окупаційною адміністрацією та вивезений до Німеччини. Це поки єдиний із 24 «софіївських» документів, які вдалося віднайти та повернути. У 1950-і роки тодішнє керівництво Інституту східноєвропейської історії та географії при Тюбінгенському університеті викупило акт у приватного торговця антикваріатом, після чого він зберігався у бібліотеці інституту.
Джерело: DW
Улюблений сайт літературної критики
