Вірмени, німці, турки-месхетинці, євреї, румуни, шведи — Україна є домом для десятків різних народів, і кожен додає їй барв і повноти.
Репортерка Олеся Яремчук об’їздила багато поселень, від гамірних міст на Донбасі й Буковині до тихих сіл Бессарабії та Закарпаття, щоб задокументувати, як наші національні меншини живуть нині та яку пам’ять бережуть про своє минуле.
У книжці «Наші Інші. Історії українського різноманіття» зібрано чотирнадцять щемких і пізнавальних історій, історій людей і народів, які творять українську спільноту.
«Такою є наша Україна, ця «серединна земля», де століттями прокочувалися хвилі добровільних або вимушених міграцій, залишаючи по собі острівці різних культурних спільнот, а згодом, уже в ХХ столітті, прокотилося дещо інше — коток планової мовної, культурної, релігійної (а радше антирелігійної), побутової, світоглядної — якої ще? — уніфікації. — Пише у передмові до книжки поет і літературознавець Остап Сливинський. — Саме так ця наша Україна зараз виглядає, така її модель: сіре громаддя типової радянської забудови, серед якої тільки найпильніше око помітить щось інше, що вціліло в новому, «впорядкованому» краєвиді завдяки чи то чийомусь недогляду, чи то чиїйсь затятій упертості.»
Книжка «Наші Інші» — це спроба розповісти українському читацтву про спільноти, які перебувають на межі різних ідентичностей, мов і культур.
Улюблений сайт літературної критики
