Нещодавно вперше опубліковані листи Ернеста Гемінґвея і Андріани Іванчіч — на 30 років молодшої дівчини-підлітка, яка спілкувалася з ним протягом 8-ми років — висвітлюють характер їхніх стосунків. Попри те, що в минулому було досить багато припущень, що Гемінґвей та Іванчіч були коханцями, у новій книжці Андреа ді Робілан «Осінь у Венеції: Ернест Гемінґвей та його остання муза» (Andrea di Robilant, Autumn in Venice: Ernest Hemingway and His Last Muse) спростовується ця думка. Ді Робілан доводить, що між ними була дуже сильна дружба, яка для Гемінґвея стала сильним поштовхом писати далі в пізні роки його життя. Спілкування між Іванчіч та Гемінґвеєм припинилося тому, що чоловік, за його Іванчіч сподівалася вийти заміж, заборонив їй далі підтримувати контакт з Гемінґвеєм.
У період, коли Андріана Іванчіч була музою Гемінґвея, він написав деякі свої шедеври, включаючи повість «Старий і море», за яку він одержав Пулітцерівську премію.
Джерело — The Guardian.
Улюблений сайт літературної критики
