Генеральним директором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського обрали Олега Сербіна. Таке рішення прийняли на зборах колективу наукових працівників бібліотеки шляхом таємного голосування 4 квітня.
Олег Сербін – бібліотекар, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук. Очолює Наукову бібліотеку ім. М. Максимовича КНУ ім. Шевченка.
Професор кафедри соціальних комунікацій та інформаційних наук Київського національного університету культури і мистецтв та кафедри видавничої справи КНУ ім. Шевченка.
З програми кандидата:
Бібліотека – простір ідей та інновацій. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, разом з усіма ‘1`1′ філіями, інститутами, центрами, відділами – це масштабний цілісний організм, який передбачає скоординовану і чітку співпрацю усіх його складових, тому важливим напрямком роботи є не лише забезпечення раціонального та ефективного використання наявних ресурсів, а й відстоювання цілісності та недоторканості ії територій, нерухомості, майна тощо.
Водночас бібліотечні приміщення самі по собі не створюють бібліотечний простір. Його формування стає можливим завдяки взаємодії користувача, наявних фондів і бібліотечних працівників через реалізацію бібліотечних послуг. Тож принципом структурної побудови бібліотечного простору є його відповідність процесам обслуговування. Враховуючи стрімке оновлення номенклатури бібліотечних послуг внаслідок поширення інноваційних технологій, формування бібліотечного простору має відбуватись з урахуванням необхідності забезпечення його адаптивності й гнучкості. При цьому в структурі бібліотечного простору мають бути створені зони комфорту і зони роботи, зони усамітнення і зони комунікації.
Виходячи із специфіки користувача майбутнього, сучасного науковця – покоління 2 – актуальним є виокремлення в бібліотечному просторі «майданчиків спільної творчості» (таКегзрасез) і розбудова медіатеки.
В цьому контексті одним з основних засобів покращення стану інноваційної економіки України є максимально швидкий розвиток малого підприємництва в науці, і, особливо, в академічному середовищі. Як свідчить світовий досвід, достатній ефект можна отримати тільки при залученні в даний процес наукової інфраструктури.
З метою створення сприятливих умов для молодих вчених, що планують відкрити свої стартап-компанії і займатися підприємницької діяльністю, необхідно організувати на базі головної Бібліотеки країни академічний бізнес-інкубатор з власною стартап-школою, де будуть навчати основам інноваційного підприємництва, допомагати розробляти бізнес-моделі та презентувати бізнес-плани перед потенційними інвесторами з метою залучення інвестицій для реалізації стартап-проектів. Основна увага приділятиметься розвитку навичок, необхідних для повного використання інновацій та діяльності з передачі знань у поєднанні з комерціалізацією нових технологій.
Такий підхід допоможе розвивати інноваційне підприємництво в академічному середовищі, залучати додаткові інвестиції від венчурних фондів і приватних інвесторів для реалізації стартап проектів.
Також на посаду претендував Попик Володимир, який очолював інституцію з 2013 року.
Улюблений сайт літературної критики
