Представники органів державної влади та громадськості вшанували пам’ять Олени Теліги — відомої української поетеси, публіцистки, літературної критикині та громадської діячки, — яка загинула 21 лютого 1942 року в Бабиному Яру.
Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.
«Саме 21 лютого минають 76 роковини з дня загибелі поетеси. Біля пам’ятника Олені Телізі у Бабиному Яру зібралися представники органів державної влади та громадськості. Після покладання квітів учасники акції перейшли до Пам’ятного Хреста, встановленого на місці загибелі в 1942 році Олени Теліги, її чоловіка Михайла та інших членів ОУН. Після церковної панахиди відбувся громадський мітинг», — зазначається в повідомленні.
Як наголосив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, Олена Теліга є зразком суспільної поведінки людини, позбавленої комплексів меншовартості й страху.
«Це те, що зветься справжнім характером. Вона була видатною поетесою, силу слова якої порівнюють з поезією Лесі Українки… Але загинула Олена Теліга тому, що боролась за створення Української незалежної і суверенної держави. Ця боротьба за державу триває й сьогодні. І разом з нашими сучасниками — українськими військовими, добровольцями, волонтерами і медиками — бореться за Україну Олена Теліга», — сказав Червак.
На закінчення мітингу вихованці інформаційно-творчого агента «ЮН-ПРЕС» Київського Палацу дітей та юнацтва, учні київських шкіл та ліцеїв прочитали вірші Олени Теліги.
Олена Теліга народилась у 1906 році у Підмосков’ї в родині професора, майбутнього міністра УНР Івана Шовгеніва. Тривалий час жила в еміграції у Європі, але свій життєвий вибір зробила на користь України, присвятивши розбудові її незалежності все своє недовге життя. У жовтні 1941 року в надії на національне визволення й відродження самостійної України Олена Теліга прибула з похідною групою ОУН до окупованого німцями Києва.
У Києві Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала літературно-мистецький журнал «Літаври», організувала пункт харчування для киян, які залишилися в окупації і потерпали від голоду. Навіть під загрозою арешту і смерті Олена Теліга не залишила Київ і боротьбу за Україну. 21 лютого 1942 року на тридцять п’ятому році життя Олена Теліга разом із чоловіком Михайлом Телігою та іншими членами ОУН була розстріляна німецькими окупантами у Бабиному Яру.
Улюблений сайт літературної критики