У 1636 році цього дня народився Нікола Буало — автор теоретичної праці «Мистецтво поетичне», французький поет, критик, теоретик класицизму.
У середині XVII ст., коли Буало вступав у літературу, французький класицизм уже здобув певні позиції і виявив основні свої риси як літературний напрям, але теорія його ще не була приведена в систему. Це зробив Буало в своєму «Мистецтві поетичному» (1674 р.).
Цей твір приніс авторові голосну славу та незаперечний авторитет законодавця літературних правил. «Мистецтво поетичне» здобуло підтримку державної влади — Людовік XIV був у захопленні від цього твору.
Буало у своєму трактаті захищав від естетичні принципи у творах Ж. Расіна, Ж.-Б. Мольєра, Ж. Лафонтена.
Помітним епізодом у діяльності Буало як критика і теоретика класицизму була його полеміка з Ш. Перро стосовно значення давньої літератури. Намагаючись довести, що класичні зразки мистецтва стоять на неосяжній висоті і в порівнянні з ними сучасна література нічого не варта, Буало по суті став на позиції заперечення прогресу в мистецтві — і тут зазнав неминучої поразки.
Проти автора уже виступав сам час (полеміка відбулася у 80-х рр. XVII ст.), переконливо засвідчивши неспроможність претензій класицистичної теорії на вічність і незмінність. Так, ще за життя Буало почався перегляд тих принципів класицизму, які утверджував у своїй поетиці теоретик.
Віршований трактат Буало «Мистецтво поетичне» належить до найвидатніших пам’яток світової естетичної думки. Твір майже на три століття пережив свою історичну епоху і літературну практику, яка його породила.
Улюблений сайт літературної критики
