Обов’язковим пунктом щорічної книжкової вересневої програми ось уже в 24-те був Форум видавців – подія, яка асоціюється зі Львовом, Палацом мистецтв, біганням серед людей із книжками, а також презентаціями, дискусіями, зустрічами й лекціями, що передбачають швидкі переміщення між часом віддаленими локаціями.
Цьогорічний Форум тривав з 13 по 17 вересня. Події відбувалися на 39 локаціях, серед яких чільне місце зайняв Палац мистецтв, біля якого традиційно відбувся книжковий ярмарок. Позаду Палацу цього року вперше розташувався фуд-корт із чудовою організацією зручного відпочинку та, мов за помахом чарівної палички, вільним вай-фаєм. Щоправда, прикрим нюансом виявилась технічна несправність роботи сайту фестивалю на другий день книжкового ярмарку, що спричинило незручності відвідувачам, які сподівалися переглядати список заходів у режимі он-лайн.
24-й Форум видавців також зменшив кількість подій. І хоча у вирії книжкових заходів побачити цю різницю було складно, проте, за статистикою, цьогорічна кількість подій становить 969, що на 300 заходів менше, аніж минулого року. Зменшилася й кількість автограф-сесій (до 193 на Форумі–2017).
Відгриміла міжнародна книжкова подія, одна з найбільш очікуваних в Україні, залишила по собі багато озвучених питань. Дискусії «форумні» змішалися з дискусіями між відвідувачами. Найгарячіші точилися довкола скасування презентації книжки Лариси Денисенко «Майя та її мами», зірваної презентації книги «Ліва Європа», а також виступу одіозного політика Юрія Павленка на презентації фільму про будинок «Слово».
Так, Форум–2017 року запам’ятається резонансними подіями, проте також залишаться в пам’яті і приємні, як ось виступ Сергія Жадана в Оперному театрі, презентації Українського інституту книги, зустрічі з іноземними гостями. І багато-багато дрібніших подій, що не менше заслуговують на увагу. Про кілька з них – у цьому огляді.
Презентація книги Любка Дереша «Спустошення»
Для деяких письменників традиційним стало писати книжки «під Форум», щоб там їх уперше презентувати. Тому для шанувальників Любка Дереша роман «Спустошення» був очікуваним, устигнувши обрости обговореннями описів гастро-еротичних сцен та мемами, що з’явилися ще до презентації. Цей твір про дорослішання, переломний вік, про Київ, 2010-й рік – і не тільки про це. Це роман «про межу».
«Усі ми стикаємося в один момент з невідворотністю цього світу, життя, що приходить до нас у вигляді часу, років, подій, які минають і не приводять до якісної зміни», – сказав автор.
На презентації Любко Дереш також уточнив, що його новий роман не є автобіографічним, хоча й письменник пропустив його крізь призму власного життя й багато чого з описаної палітри відчуттів колись пережив і сам.
Книга оповідань Катерини Калитко «Земля загублених, або Маленькі страшні казки» та благодійна фотовиставка-аукціон
Про вплив і формування нашої (не)обраної географії, а також постійну й відчутну присутність у нашому житті першої геолокації – у першій прозовій збірці Катерини Калитко. Окрім книжки, авторка представила світлини, зроблені впродовж мандрівок у Криму. Кошти, виручені з купівлі фотокарток, мають бути передані для допомоги сім’ям кримських політв’язнів.
К.Калитко зазначила, що Балкани, які простежуються у збірці, – це тільки верхній шар. Україна в ній займає значно більше місце. Тема Криму до та після анексії — одна з центральних тем у збірці.
«Це єдина війна, яку я наразі переживаю на власній шкірі. Моє суб’єктивне відчуття, що світ значно погострішав. Стало нестерпним, як скло, повітря і, власне, ним боляче дихати. Це дуже відчувалося 14-го року, а зараз ми просто звикли жити з цим відчуттям. І ще, цей рік дуже посушливий. У сільськогосподарському сенсі. І мені здається, що це дуже збіглося із загальнолюдським знекровленням», – ділилася на презентації письменниця.
Містично-джазова презентація видавництва Terra Incognita
Пили вино, гадали на картах Таро, розмовляли про езотерику на «добрій» вечірці від видавництва «Terra Incognita» в Лібрарії, схованій у потаємному, подалі від сторонніх очей нав’язливих туристів місці з портретом Параджанова та написом «Читай, джазуй, дрінкуй!» TI – це видавництво від співзасновника «ВСЛ» Юрія Чопика, що спеціалізується на езотеричній, філософській, психологічній та мотиваційній літературі.
На презентації можна було погортати нові видані книги, зокрема арт-бук «Наречена», що отримав відзнаку Форуму видавців, книжку «Принцип Шамбали», написану одним із найвидатніших тибетських лам Сакйонґа Міпам Рінпоче, та «Сковороду» в новій «гіпстерській» інтерпретації. Серед відвідувачів вечора розігрували книжки від видавництва, троє щасливців мали можливість виграти одне з представлених видань.
Презентація поетичної збірки Галини Крук із подвійним наголосом
У приміщенні Львівської копальні кави відвідувачі мали чудову можливість почути про творче й життєве дорослішання Галини Крук. Письменниця зачитувала вірші зі своєї нової збірки з назвою з подвійним наголосом: «ДорОсла» та «ДорослА» (Тарас Прохасько, модератор зустрічі, зазначав і про можливий варіант «ДОросла», який подекуди теж можна зустріти в говірках).
Дорослість Галини Крук – не у відмові від дитини всередині себе. «Доросла» – це сприйняття свого внутрішнього «Я» й усвідомлення, прийняття зовнішнього: «Часом здається, що я вдаю, ніби роблю, як доросла. Мені ніяк не хотілося впізнавати себе дорослою. Не хотілося втратити оцієї свіжості сприйняття, поводитися не так, як від мене очікують».
На думку Галини Крук, «Дитинне – не інфантильне. Дитинне – це сприйняття світу без стереотипних уявлень, без дорослих уявлень. Воно буває набагато чесніше, цікавіше й креативніше».
Історія в літературі: антураж чи самоусвідомлення? Лекція Віктора Разживіна
Одним із найцікавіших обговорень на цьогорічному Форумі виявилась лекція доцента кафедри літератури Донбаського педагогічного університету, кандидата наук Віктора Разживіна про жанр історичної літератури. Зустріч відбулася за участі Ірини Даневської – української письменниці, авторки історичних романів про Богуслава Радзивіла.
Під час лекції було поставлено й обговорено багато цікавих питань: що таке історична література, історія в літературі? Як література входить в історію? Як розвивалася історична тема в українській художній літературі та яке вона має місце в європейському та світовому контексті? Самоусвідомлення чи історична екзотика – що переважає у творах українських авторів?
«Якщо говорити про будь-який твір історичної тематики, то варто зазначити, що автор звертається до подій минувшини заради сьогодення. Формально це твір, який зв’язує минуле й сьогодення», – зазначив під час зустрічі Віктор Разживін.
Книга-блокнот для творчого розвитку «Пиши сильно»
Великий інтерес у читачів і письменників-початківців нині викликають поради з creative writing, тому в інтернеті й на різних лекторіях уже є велика кількість інформації на цю тематику. На Форумі структуровані поради від 15 сучасних українських авторів із теорією та вправами презентувало видавництво «Pabulum». Упорядником воркбука є центр неформальної літературної освіти ЛітОсвіта. Творчий блокнот тематично пов’язаний із книгою авторства Ростислава Семківа «Як писали класики», можна простежити навіть схожі нюанси в оформленні.
Дмитро Стретович, один із учасників заходу, не соромлячись зазначив, що книга покликана стати бестселером. За тиждень розійшлося півтиражу згаданого воркбука.
«Як на мене, – зазначав Дмитро, – ця книжка не лише для тих, хто хоче стати письменником. Вона для кожного, бо кожна людина пише, особливо в сучасному світі».
Презентація книги Марка Лівіна «Рікі та дороги»
Молодий письменник на презентації поділився досвідом спілкування з мамою хлопчика-аутиста, дослідженнями питання синдрому Асперґера, що і стало матеріалом для його книги.
«Рікі та дороги» – це історія взаємин між батьками й дитиною, між бабусею та дитиною, між дитиною й довколишнім світом. Це твір про неприйняття інакшості, про занурення у власний світ унаслідок переживання постійних емоційних реакцій. Нова книжка Марка Лівіна порушує гостру проблему сучасної України, а саме —недостатнє діагностування зазначеного синдрому й нав’язування натомість інших діагнозів, що призводить до спроб неправильно трактувати діагноз й не шукати підхід до такої дитини. Як наслідок — батьки й інші родичі поступово відвертаються від дитини, засуджуючи за «дивакуватість».
«У плані біографічності цей текст – це бажання компенсувати й дорозвинути те відчуття, яке в мене було в тому періоді (мається на увазі вік головного героя твору), того, що мені не давало на той момент моє оточення, мої батьки», – ділився з відвідувачами презентації автор. Книга присвячена матері Марка Лівіна – саме на взаємини з нею письменник і журналіст хотів глянути наче збоку, пробачивши рідній людині окремі ситуації, що траплялися в реальному житті письменника.
«Обережно з класиками»: розмови довкола перекладів та переперекладів класиків
У молодіжному просторі «CoMMuna» відбулася перекладацька дискусія «Обережно з класиками: розмова довкола сучасних перекладів Гемінґвея» за участі Віктора Морозова, Андрія Бондара, Мар’яни Прокопович. Модерувала зустріч Ірина Славінська. Дискусія була присвячена темі специфіки перекладу книжок, які вже перекладали за радянських часів, а також питанню культури переперекладів й особливостям перекладу прізвища «автора, що завжди з тобою».
«Перекладів ніколи не буває забагато», – зазначила під час дискусії Мар’яна Прокопович.
Лунала думка, що впродовж кількох сторіч ми були колонізованим народом, а мова не відповідала нашим потребам і не була на одному рівні розвитку разом із англійською, французькою та іншими. «Тепер ми можемо подивитися на класику зовсім по-іншому, і це такий собі постколоніальний виклик – перекладати великих представників літератури», – додав Андрій Бондар.
Беззаперечно, масштабна подія стала «точкою творення», виправдавши свою фокусну тему.
Оголошена тема наступного, 25-го Форуму видавців, — «Свобода», тож залишається тільки сподіватися, що отримані коментарі та відгуки щодо цьогорічного фестивалю стануть у пригоді організаторам і всім причетним в ім’я поліпшення якості майбутнього Форуму — ювілейної книжкової події міжнародного рівня.
