У далекому 1937 році письменник Дж.Р.Р Толкієн опублікував свою повість «Гобіт, або Туди і звідти», зовсім не чекаючи на те, що колись вона стане культовою для жанру фентезі. «Гобіт» розповідає про Більбо Торбина, одного з представників народу гобітів — коротунів, — який несподівано для себе іде з ватагою гномів, щоб забрати їхнє золото від дракона.
За легендою, написання «Гобіта» почалося з того, що Джон Толкін, стомившись перевіряти екзаменаційні роботи, написав на звороті однієї з них «У норі під землею жив гобіт…». За його власними спогадами, робота над казкою почалася в 1930 році, після того як у 1925 Джон з сім’єю переїхав з Лідсу до Оксфорду. Проте діти Джона Толкіна, Майкл і Джон, згадували, що чули фрагменти казки від батька і до того, в 1928 чи 1929.
Як зізнавався сам Толкін в листі поетові Вістену Одену, можливо, «несвідомим джерелом натхнення» для нього стала книга Едварда Августина Вайк-Сміта «Чудесна країна снергів» (1927). Іншим джерелом натхнення стали дві літературні пам’ятки старовини — «Беовульф» та «Старша Едда».
Толкін писав, що, створювавши «Гобіта», йшов навпомацки: поступово відшукував правильний шлях, часто звертав не туди. Справа стосувалася як сюжету, так і імен, які для Толкіна як професійного лінгвіста були вкрай важливі. Спершу він грався з коренями відомих йому мов, але з часом став використовувати самостійно винайдені. Урешті, вони лягли в основу вигаданих мов світу Арди і Середзем’я.
Працюючи над «Володарем Перснів», у вересні 1947 року Толкін вніс виправлення до тексту «Гобіта», щоб пов’язати більш похмуру трилогію з казковим «Гобітом». Цей варіант надалі публікувався з передмовою Джона Толкіна, де пояснювалися причини відмінностей. Але навіть і в такому вигляді «Гобіт» бентежив Толкіна своєю казковістю. У 1960 році він знову взявся за переробку, щоб казка гармонічно передувала «Володарю Перснів» і вписувалася в його історико-міфологічний контекст. Толкін переробив кілька глав, але згодом припинив роботу, побачивши, що «Гобіт» втрачає свою чарівність.
«Гобіт» був кілька разів адаптований у формі мультфільму — чеського виробництва в 1966 р., американського — в 1977. Найбільшого масштабу він набув у кіноекранізації Пітера Джексона, який перетворив невелику повість на повноцінну трилогію. За мотивами «Гоббіта» також є кілька настільних та відеоігор.
Сьогодні по світу видано понад сто мільйонів примірників цієї книги. Неофіційно українською «Гобіт» був уперше перекладений у 1985 році Олександром Мокровольським. Перший офіційний переклад — у 2007 році Оленою О’Лір у видавництві «Астролябія» (на цей момент цей переклад залишається єдиним ліцензійним).
Улюблений сайт літературної критики
