Супергерой – це антропоморфна істота, що має надзвичайні здібності, підтримку постійних помічників, смішний костюм і подвійне життя, бо намагається водночас побороти постійних ворогів і не спалитися перед друзями й рідними. Зазвичай такий персонаж має базу або штаб, де він може почуватися в безпеці й зустрічатися з іншими схожими істотами в костюмах. Іноді нам видається, що всі супергерої нагадують одне одного: вони сильні, красиві, у них слухняне волосся й не менш слухняні супердіти. Ми заздримо їм, вдягаємося диво-жінками і бетменами на Гелловін, аби отримати свою порцію солодощів та супергеройського адреналіну. Однак чи багато ми про них знаємо?
Насправді всі вони різні, всі мають власні проблеми, що дає змогу об’єднувати їх у команди, і не лише залучати ширшу читацьку аудиторію, а й гратися в «шахи для супергероїв», де правила пересування всіх фігур відомі, а результат – абсолютно непередбачуваний. Тож які вони, дорослі жінки та чоловіки, які вночі бігають містом у дивному одязі? Ми спробували виділити 10 умовних типів, якими, звичайно, все не обмежується.
Геній (іноді плейбой, ще рідше – філантроп)
Генії бувають двох типів, залежно від їхньої безпосередньої (не)участі в битві. Перший варіант – інтелектуальний відмінник, який ніколи не виходить на поле бою, забезпечуючи команді інформаційну й технічну підтримку. Він безпомічний у побуті, не вміє битися і часто закоханий у супергероїню, яка сприймає його винятково як товариша. Геній за лаштунками – вічний мешканець серверної і френдзони, якого поплескує по плечу найгарніший хлопець, прощаючись із командою перед черговим завданням. Геній іншого типу – супергерой, вся сила якого полягає в технологічно інноваційних гаджетах та обладунках, як-от у Залізної Людини, Сови, Бетмена, і навіть Бонда. Так, агента-007 теж можна назвати підтипом супергероя, адже його перевага – не лише винятковий інтелект та надзвичайна спостережливість, а й технологічне оснащення, яке фактично дає йому надможливості. Для того, аби Бонд продовжував користуватися незвичайними годинниками та парасольками і їздити на розкішних надшвидких броньованих авто, у МІ-6 є окремий відділ технологічної розробки, де сидить Геній першого типу. Генії подобаються нам тим, що уособлюють сучасний аналог американської мрії: їм нічого не впало з неба (і вони самі, на відміну від Супермена, не впали з неба), тож це дає кожному читачеві надію, що одного дня у нього буде шанс змінитися і змінити світ на краще – хай-но лише гугл винайде крила!
Силач
Персонаж надлюдської сили та витривалості Силач зазвичай має величезне тіло й відповідне ім’я – Халк, Істота, Колос, Громадянин Сталь. Ці супергерої не придумують геніальних планів, не зламують кодів і не вміють маніпулювати іншими персонажами, однак вони незамінні в мить атаки або штурму. Силачі бувають двох типів: ті, що завжди виглядають як величезні брили м’язів, і ті, що перетворюються на них лише в мить небезпеки або під дією адреналіну. Силачі потрібні авторові коміксів не лише як буквально «сильний бік» сюжету, а для того, аби представити образ Іншого, сучасний аналог Гайда, який живе в кожному Джекілі. Халк небезпечний, але добрий, він може роздерти на шматки автобус, однак страшенно боїться нашкодити коханим. Силач зворушливий, наче слон у крамничці посуду, і настільки ж небезпечний.
Капітан-патріотизм
Супергерой, який існує для того, аби автор персонажа міг додати до його імені назву реальної країни – Капітан Франція, Капітан Британія, Капітан Канада. Можна сказати, що капітани для сценаристів коміксів – це аналог таблиці Менделєєва для хіміків, тільки замість елементу Германія на честь Німеччини маємо Капітана Білорусь. Все почалося з нестримного Капітана Америки, який, за оригінальним сюжетом, досить раптово із простого слабкого ботаніка став завдяки експериментальним лікам надсильним, надмужнім, надпатріотичним месником, що дратує власною безапеляційністю і браком гумору. Типовий Капітан – додай країну – зазвичай є пересічним членом команди, не дуже розумним і не дуже сильним, однак хорошим виконавцем, якого люблять дівчата.
Депресивний
До депресивних може належати будь-який підтип супергероя із трагічною біографією. Депресивність зазвичай пов’язана із втратою рідних, найчастіше – батьків або коханого/коханої. Суперсила таких героїв має трагічний відтінок, адже вона або стала причиною нещастя в сім’ї, або з’явилася через бажання помститися за рідних. У першому випадку герой відіграє роль Едіпа: він був би радий стати звичайною людиною, оскільки своїми діями мимоволі чинить зло, однак фатум розпоряджається долями всіх, навіть супергероїв. Така давньогрецька приреченість вносить дрібку хаосу у загалом гармонійний світ і додає до нашого захоплення персонажем щире співчуття. Прикладом такого «героя мимоволі» є Спайдермен, який через фатальну помилку втрачає кохану Гвен Стейсі – це стає ключовою подією в біографії Пітера Паркера та історії коміксів загалом. У другому випадку персонаж, зазнавши втрати, свідомо вдосконалює себе, тож глядач може спостерігати улюблену багатьма еволюцію ботана в бік привабливого мачо під бадьору музику. Типовий приклад – Бетмен, появу якого спричинила трагічна загибель батьків. Головна ідея коміксу про Бетмена, який цьогоріч святкуватиме 78-й день народження, полягає у вірі в силу людини й наше природне вміння стрибати вище власної голови.
Перевертень
Супергерой-перевертень може змінювати зовнішність, стаючи кимось іншим – людиною, твариною або навіть стихією. Найвідоміший приклад перевертня – марвелівська Містік, а також Морф, Даст та інші. Перевертень має кілька ідентичностей, він нагадує героя міфів, які легко змінювали подобу, зберігаючи при цьому власну сутність. Цей супергерой, як правило, символізує втрачений зв’язок із природою та хитку надію цей зв’язок віднайти.
Інопланетянин
Вирізнити цих супергероїв легко – на початку сюжету вони, наче бог із машини, падають із неба, аби далі рятувати землю від нас самих або злих богів із машини. Почасти такі герої протистоять одне одному, і так Земля стає просто майданчиком для розгортання чергової космічної битви, наприклад, Тора й Локі. Поява таких супергероїв – а перший в історії суперегерой, Супермен, належав саме до інопланетян – символізує нашу наївну віру в те, що людська культура та цивілізація є універсальним кодом, і наш тип мислення домінує у всесвіті. Цікаво, що інопланетяни, які завжди сильніші й розумніші за людей, не поводяться як прогресори братів Стругацьких, а навпаки намагаються інтегруватися у людську спільноту і стати частиною людства. Часто такі супергерої вчать толерантності, адже вони інші, хоча й кращі за нас. А кращі інші дратують, звичайно, значно дужче за яких-небудь примітивних евоків.
Лікар
Такий супергерой уміє неймовірно швидко ренегеруватися і/або лікувати інших. Часом лікар-супергерой (майже) безсмертний, і тоді він стає могутнім союзником на боці команди добра або зла. Цікаво, що супергерої-лікарі, які грають поганих хлопців та дівчат, часто ще й нечутливі до болю, тоді як хороші зазвичай відчувають біль та страждають від поранень, хай навіть несмертельних. Це наближає до нас останніх, олюднює їх, адже бог, який страждає, – дуже потужний символ. Ось чому хворий Росомаха викликає в нас гаму емоцій і змушує писати численні депресивні пости, тоді як вічно здоровий і позитивний Тор просто нагадує скандинавського лісоруба.
Чарівник
Супергерой-чарівник чудово вписався б у систему пропівських універсальних персонажів, адже він перебуває на межі між класичними супергеройськими коміксами та фентезі. Такий герой зазвичай проходить еволюцію «наживо» перед очима читача, як і депресивний розумник. Від початку він виглядає як tabula rasa, наївна людина зі спорадичними проявами магічних здібностей; однак згодом в оповідь «вривається» майстер-вчитель або ціла організація, які виліплюють з нього супергероя-чарівника. Цей персонаж не лише вносить у сучасне оточення середньовічний інтер’єр алхімічної лабораторії, а й наштовхує на думку, що магія існує поруч із нами – варто лише придивитися. Спокуслива ідея, у яку ми ладні повірити, дивлячись на Затанну й доктора Стренджа.
Гуморист
Надзвичайно іронічний супергерой, який не сприймає всерйоз ані загальнолюдських цінностей, ані високу місію своєї «професії», ані колег по команді. Зазвичай такий персонаж балансує на межі між супергероєм і суперзлодієм, однак глядач симпатизує йому не менше, ніж Розумнику, і точно більше, ніж Силачеві. Серед таких героїв – Маска, Дедпул, Ракета, Харлі Квін, Зірковий лорд, Людина-Мураха. Гуморист – майже неодмінний учасник команди супергероїв, він пожвавлює діалоги й додає до епосу дрібку ситкому. Можливо, саме «незаперечність» гумориста в команді супергероїв змусила Алана Мура, відомого своїми деконструкціями класичних схем коміксів, вбити Комедіанта у першому ж епізоді «Хранителів».
Вчитель
Супергерой, що знайшов, зібрав, навчив команду персонажів. Зазвичай ідеться про похилого віку супергероя, архетип «мудрого дідуся», що вже не бере активної участі у двобої, однак завжди допоможе порадою. Такі персонажі, виконавши свою виховну місію, зазвичай гинуть, аби команда ще міцніше поєдналася, бажаючи помститися або вшанувати пам’ять вчителя. «Прийшов, навчив, помер!» – ось його девіз.
