Книжкова галузь досі обговорює перипетії з підготовкою та участю України у найбільшому в світі Франкфуртському книжковому ярмарку. Наразі відкритий другий – культурний — фронт: за позитивний імідж країни на світовій медіа-арені та проти власного бездарного чиновницького апарату. Хоч про перемогу говорити надто рано, але початок покладено, потрачені зусилля виявилися не марними, залишилось закріпити результат.
Така нагода випала відразу – 22-25 жовтня 2015 р. відбувся 19 Міжнародний книжковий ярмарок у Кракові, де Україну представляли 11 учасників із різних міст на чолі з Форумом видавців. І хоча цей ярмарок не такий великий та престижний, як у Франкфурті, але це був ще один шанс пропіарити країну загалом і подбати про бізнесовий інтерес кожного зокрема. Однак, як у нас часто буває, знову щось пішло «не так» і в результаті представники української делегації явно нудьгували на напівпустій «пісній» експозиції, адже більшість відвідувачів проходили мимо, хоча в перший день роботи ярмарку інтерес був більшим. Видавництв Крок і Добра листівка, які мали окремі стенди, ці слова, на щастя, не стосуються.
Не беруся стверджувати, що українська тема їм не цікава, навпаки, на стендах багатьох польських видавництв можна було побачити книги історичної та краєзнавчої тематики й навіть диск із козацькими піснями, що свідчить про зворотне. Останнім часом, розмовляючи з польськими співрозмовниками тільки й чую «co tam u was?», хоч насправді вони і так все знають із власних медіа, — просто їм не байдуже. То ж проґавити такий шанс донести до світової спільноти культурний месидж – це просто недбалість. Тим паче, що російська культурна пропаганда завжди працювала дуже добре і навіть зараз на ярмарку можна було побачити багато книг російських класиків і на тему путінського імперіалізму. І що більше Україна братиме участь у міжнародних книжкових ярмарках (але з розумом!), то більше дізнаються про нашу історію, традиції, мистецтво й літературу й то краще нас розумітимуть за кордоном, успішнішим буде обмін досвідом і таке інше. Сподіваюся, що учасники нашої делегації хоча б щось для себе почерпнули з цієї поїздки і в майбутньому використають набуті знання з користю, бо інакше навіщо було їхати. А я, з вашого дозволу, поділюсь своїми думками і враженнями від Краківського книжкового ярмарку.
Загалом у Польщі налічується десяток книжкових ярмарків і дотичних дитячих та освітніх, де також представлено книжкову продукцію відповідної тематики. Найбільшими і найпопулярнішими з них вважають Варшавський і Краківський ярмарки, які негласно конкурують між собою. Стверджувати зараз, хто з них явний лідер, не беруся, бо вони активно розвиваються і у 2015 році кількість країн-учасниць, експонентів, відвідувачів та презентацій у обох була майже однаковою. Ярмарок у Варшаві має фору, бо відбувається у столиці і його місце розташування відносно центру міста є кращим. Хоча стадіон, де він проводиться, програє новозбудованому сучасному експо-центру Кракова, куди той переїхав минулого року. Однак звання культурної столиці Польщі і Міста літератури ЮНЕСКО, присвоєної Кракову 2012 р. те ж неабиякий стимул до перемоги.
Так ось, книжковий ярмарок відбувався в торгово-конгрес центрі ЕКСПО Краків, збудованому за останніми вимогами часу. Враховуючи, що він розташований на околиці міста, охочі відвідати ярмарок могли туди доїхати громадським транспортом або експобусом із центру міста. Експозиція ярмарку розташувалася в двох павільйонах – «Вісла» й «Дунай», різноманітні представницькі заходи відбувалися в залах «Відень», «Прага», «Будапешт» і «Львів», а поїсти можна було в бістро «Галичина» – ось так символічно по-європейськи. На самій території експозиції також було облаштовано чимало місць для зустрічей і презентацій – Літературний салон, кав’ярні та окремі презентаційні майданчики на стендах потужних учасників. Здивувала молодь, яка при цьому розглядала придбані книги, слухала виступаючих, спілкувалась, перекушувала сидячи просто на підлозі. І ніхто не робив із цього проблеми, бо всюди чисто, тепло й просторо.
Формат Краківського книжкового ярмарку передбачав різноманітні імпрези, приміром: вручення нагороди ім. Яна Длугоша за найкращу книжку (лауреатом стала книга у жанрі гуманітаристики (Prof. Michał Głowiński «Rozmaitości interpretacyjne. Trzydzieści szkiców», Wydawnictwo Instytutu Badań Literackich PAN), визначення переможців конкурсу на найкраще опрацювання тексту й графічний дизайн EDYCJA та конкурсу серед журналістів, які популяризують книгу й читання PIK-owy Laur. Охочі могли взяти участь у буккросингу «Друге життя книги» або в акції «Книга за книгу», тобто в обмін на подароване з власної бібліотеки видання отримати купон на знижку для придбання нових від партнерів акції. Загалом відбулося понад 730 заходів за участі приблизно такої самої кількості письменників, зокрема презентації, зустрічі з письменниками, автограф-сесії, круглі столи та фахові дискусії, конкурси, майстер-класи.
Незвичною для нас, але вартою уваги, є практика присвоєння титулу «Посол книжкового ярмарку» особам, котрі підтримують ідею заходу та пропагують читання, а у Кракові така практика діє з 2011 року. Серед удостоєних такої честі – очільники міста, керівники культурних установ та видавництв, історики літератури, критики, але щороку інші особи.
Почесним гостем цьогорічного книжкового ярмарку була обрана Литва з нагоди здобуття 25-річчя незалежності країни. Дуже цікаве дизайнерське рішення стенду (наприклад, книги тримались на олівцях, вкручених у стіни за принципом дюбелів) і насичена програма приваблювали багатьох відвідувачів. Загалом, у краківській імпрезі взяли участь приблизно 700 учасників із 27 країн. Більшість іноземних гостей – письменники, а власну експозицію презентували всього на кількох стендах, окрім України та Литви, також США, Великобританія, Німеччина, Швейцарія та Нідерланди, Румунія, Чехія, Словаччина, Китай. Основну площу експозиції, а це понад 300 стендів, займали польські учасники з усіх кресів: великих міст і маленьких містечок.
Експозиція ярмарку була умовно згрупована на кілька тематичних зон – видавці академічної і наукової літератури, релігійної, книг для дітей і молоді, медійної продукції та коміксів, багато було книг для дорослих на всі смаки, паперово-білової продукції, розвиваючих ігор. Асортимент дуже широкий – від простеньких копійчаних книг для дітей до дорогих фоліантів, багато новинок і видань, що користуються підвищеним попитом. Давніші видання теж траплялись, але на поодиноких стендах і окремих стелажах чи коробках із позначкою про розпродаж. Книгами торгували зі стендів, але дуже цивілізовано, жодного натяку на базар, як полюбляють у нас. Родзинкою краківського ярмарку стало факсимільне видання трактату Міколая Коперніка Про обертання небесних сфер, виданої накладом усього 99 примірників. Книга розмальована вручну олійними фарбами, а шкіряна палітурка оздоблена сріблом, коштовним і напівкоштовним камінням та справжнім метеоритом.
До речі, було приємно спостерігати, з якою приязню знані письменники спілкуються із своїми читачами, особливо дітьми. Стала свідком сцени, як одна авторка перепрошувала за запізнення на кілька хвилин перед колегами і маленькою дівчинкою, котра прийшла по автограф. Атмосфера позитиву, простоти, приязні й партнерства навіть серед незнайомих між собою людей просто огорнула. О, вийшло майже як 4Р, тільки не маркетингове, а комунікаційне. Може в цьому і криється секрет успіху?… То ж не дивно, що при такій великій кількості книгарень у Кракові відвідувачів на ярмарку все одно було багато. За підрахунками організаторів, за 4 дні захід відвідали 68 тисяч осіб. Приємно, що серед них були багато підлітків і батьків із дітьми, які носилися з величезними пакунками, повними книг.
Хотілось би ще окремо згадати про вигляд і наповнення виставкових стендів учасників, які ну дУже відрізняються від наших. Звичайно, багато що залежить від фінансів, але якщо добре подумати і підійти до цієї справи творчо, то в оформленні можна використати підручні засоби та підібрані зі смаком аксесуари, які виглядатимуть стильно, створять атмосферу комфорту і не аж так обтяжать бюджет заходу. Не варто заощаджувати на виготовленні інформаційних матеріалів. Асортимент представленої продукції – це також візитівка фірми, а не тільки спосіб заробляння грошей, то ж він повинен манити читача (він же покупець) із першого погляду насамперед назвою, оформленням і викладкою. Навчити цьому зараз і описати тут немає змоги, просто треба їздити, дивитись, вивчати, аналізувати і практикувати, хоча б беручи участь в українських книжкових ярмарках.
Гаслом цьогорічного ярмарку у Кракові були вислів Czytanie czyni zuchwałym, який перекладається з польської як Читання робить сміливими. То ж дозволю собі його перефразувати: участь у книжкових ярмарках робить успішними і забагато ярмарків не буває!
