
Цей твір «зачіпає одну з найболючіших тем України після Майдану 2013-2014 рр. – небезпеку сковзання націоналізму вправо, до ультра-радикальних форм. Це болісне розслідування автором історії свого роду, пов’язаної з нацизмом, дозволяє читачеві вийти із традиційних шаблонів і побачити, як фашизм може поєднуватися із родинним теплом, людяністю, любов’ю, як парадоксально він функціонує і яку небезпеку становить для сучасності» (Неля Ваховська).
Як зазначає автор передмови Тімоті Снайдер, «це не книга спогадів, у якій автор переймається питанням, хто він такий. Це радше книга історії, у котрій автор запитує себе, як сталося так, що він зміг з’явитися на світ. Мартін Поллак – один із визначних австрійських письменників, один з головних діячів у ланцюгу, що сполучає Центральну та Східну Європу, – не пам’ятає свого батька. Здобутком цієї історії, яка є водночас історією сім’ї, і нації, і війни, є те, що читач ніколи не забуде його батька – мерця у бункері».
Мартін Поллак народився 1944 року у Бад Галлі, Верхня Австрія. Вивчав славістику та східноєвропейську історію. До 1998 року працював редактором у журналі «Шпіґель» («Spiegel»), нині вільний письменник та перекладач. З 2012 по 2014 рік – куратор програми Ляйпцизького книжкового ярмарку «Транзит», присвяченої літературі України, Білорусі та Польщі.

Улюблений сайт літературної критики