Пише Сергій Жадан, який у суботу потрапив до лікарні після сутичок біля Харківської ОДА:
“Друзі. Всі, хто підтримував і підтримує Харківський Євромайдан. Розумію ваш сьогоднішній стан і настрій, розумію ваші почуття з приводу позавчорашнього побоїща. Але хочу сказати таку річ. Дуже важливо сьогодні не впадати у відчай та зневіру. Але так само важливо триматись своїх поглядів і своєї позиції. Згадайте, з чим ми прийшли на майдан три місяці тому. Згадайте, проти кого ми весь цей час боролись. Згадайте, хто є сьогодні джерелом розбрату й дестабілізації в Харкові.
Це не війна харків’ян із харків’янами. Це не війна між співвітчизниками. Пам’ятайте про це. Поїдуть бєлгородські гастролери, сяде харківська солодка парочка, розбіжаться їхні бойовики. А з рештою учасників позавчорашнього “мирного” мітингу нам доведеться далі жити в цьому місті. Так, саме з тими жіночками, котрі тішились позавчора зі знущань над харківськими підлітками, з чоловіками, які тягли майданом харківських студенток, із міліцією, з таксистами, з працівниками швидких.
Іншого Харкова в нас немає, всім нам випало жити саме тут. Тому зберігайте голови холодними, а серця – гарячими. Ви ж самі розумієте, хто стоїть за позавчорашньою зачисткою. Ви знаєте прізвище людини, яка вбиває це місто, ви чули позавчора його заяви про мир, ви бачили його позавчора після погрому в коридорах ОДА. Не забувайте про це. В нас попереду важка боротьба. Але якщо сьогодні відступити – ми зрадимо самих себе. Разом і до кінця.
П.С. Зніму шви – повернусь на барикади.
Улюблений сайт літературної критики
