Літмузейний «Парафраз» за чверть століття

 

Місце, де живе література, а письменники та поети – не тільки персонажі виставок, а й справжні «живі експонати», – знають у Харкові всі, кому не байдужа українська культура. Цьогоріч Харківському літературному музею виповнилося 25 років. Уперше літмузейники відзначали ювілей 1998-го – десятиріччя. Наступні 15 років були без свят та «творчих звітів», однак це не означає, що музей не працював! Щороку тут відкривається кілька виставок, проводяться екскурсії, освітні програми, майстер-класи, презентації, творчі вечори, наукові конференції та  концерти. При Літмузеї працює кілька клубів (поетичний, етновокальний та кіноклуб), співробітники активно розробляють нові актуальні методики праці з відвідувачами, насамперед школярами та студентами. Зважаючи на це, було вирішено відзначити символічну дату: згадати, як усе починалося, та показати, чого вдалося досягти за чверть століття праці. Аби форма святкувань не видалася «сухою» та «звітною», було обрано концепцію «парафразу». З одного боку, цей термін означає стислий переказ, з іншого – детальне тлумачення певного тексту. Тож низка святкових заходів, що тривали від 27 вересня до 5 жовтня, називалася «Парафраз 25-ти років Літмузею», а події кожного дня також означалися певним літературознавчим поняттям. Далі пропонуємо вашій увазі такий собі «парафраз парафразу» – найцікавіші фото з подій, які відбулися під час святкувань.

27 вересня
Пролог
Привітати Літмузей прийшли учасники «Йогансен-fest»’у: Юрій Іздрик, Мар’яна Савка, Сергій Жадан, Мирослав Лаюк, Анна Малігон, Мідна, Заза Пауалішвілі, Вано Крюгер, Євген Положій, Марія Родінко, Роман Повзик, Катерина Кролевська, Ольга Горобець.

28 вересня
Експозиція
Зараз мало хто знає про роль у житті літературної тусовки 1920-х сестер Пилинських – Марії та Олени. У столичному тоді Харкові в їхньому домі збиралися Володимир Сосюра та Микола Куліш, Микола Хвильовий та Павло Тичина. В Олену був закоханий ніжний лірик Володимир Свідзінський, а Марія – дружина драматурга та прозаїка Івана Дніпровського, – ставши його вдовою 1934 року, усе життя зберігала архів чоловіка. Рукописи, фото, листування «з валізи» Марії Пилинської збагатили колекцію Харківського літературного музею раритетними експонатами. 115 річчю цієї непересічної жінки, мовознавця та перекладача, присвячена виставка «Марія. Маруся. Івма. Манюня. Мура».

1920-ті роки були також темою «Йогансенівських читань», що відбулися в Літмузеї. Літературознавець Ярина Цимбал презентувала 7-й том збірника з джерелознавства та текстології «Спадщина», а Ростислав Мельників – свою нову книжку «Літературні 1920-ті. Постаті (нариси, образки, етюди)».

Зав’язка
Увечері  цього ж дня в Літмузеї зібралися всі ті, хто засновував цей заклад, його перші співробітники, а також теперішні партнери, друзі та колеги. Вечір мав назву «Легенди, спогади та міфи» – багато чого смішного, сумного та зворушливого згадалося гостям.

29 вересня
Подорожні нотатки
День розпочався пішохідною мандрівкою  «Літературним Ярмарком» – відтинком вулиці відтинком вулиці Сумської від теперішнього майдану Конституції до Оперного  театру, де колись розташувалися редакції газет і журналів. Як писав Юрій Смолич, «на тротуарах цих трьох кварталів завжди можна було зустрітися з ким-небудь із письменників та редакційних працівників: тут обмінювались літературними новинами й редакційними сенсаціями. Тут можна було “продати” й “придбати” вірші, поеми, оповідання, п’єси й романи. Тут же, забігши до видавництва та редакцій, можна було перехопити й аванс і зразу ж “розміняти” його – в кафе “Пок”, у більярдній Парфішки або й в ресторані “Ділового клубу” за рогом Римарської». Тож учасники екскурсії, яку провела завідувачка експозиційного відділу Літмузею Тетяна Пилипчук, дістали унікальну нагоду відчути себе письменниками 1920-х років.

Феєрія
А сам Літмузей уже від 12-ї години почав перетворюватися на «Химеріум». Волонтери, натхненні співробітницею музею Іриною Сальник, прикрашали садок, гримувалися та перевдягалися, аби веселою карнавальною ходою вийти на вулиці Харкова, а потім повернутися на подвір’я музею, де ввечері розпочалися справжні бурлеск і травестія: усі літмузейні клуби зібралися в одному балагані. У програмі вечора були виступи музичних колективів  «Улица Курзу», «ХОССП» («Хор Одиноких Сердец Сержанта Пеппера») та ПДС («ПятницаДробьСуббота»), етновокального хору Літмузею, сольний буто-виступ Ірини Авдєєвої «Волосся монаха», майстер-клас із танців 15 століття від студії «Пятнашки», жонглерко-вогняний виступ виступ, фаєр шоу та ще багато цікавого.

30 вересня
Виробничий роман
Музейників Харкова на тренінг  «ZOOM IN — ZOOM OUT: ОПЦІЇ МУЗЕЮ ТА ВІДВІДУВАЧА» запросили Ольга Черемська та Тетяна Пилипчук. Їхні напрацювання в галузі музейної справи зацікавили учасників із понад 10 закладів. Під час тренінгу йшлося про концептуальні і традиційні музейні експозиції. Учасники мали змогу вигадати ідеї концептуальних виставок для музеїв різних профілів, моделювали умовні ситуації «екскурсовод відвідувач», навчалися писати музейні тексти.

Із 1 жовтня розпочалися спеціальні версії усталених музейних програм – безкоштовних, як і всі заходи цього святкового тижня. Першою – філософською – частиною трилогії стали екскурсії в експозиціях «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям» та «Апокриф: тексти та долі українських письменників 1920-х років». 2 жовтня частина друга (лірична) знайомила усіх, хто забажав, із творчістю шістдесятників, а 4 жовтня відбулася третя частина (постмодерна) – екскурсії в залі сучасної літератури.

Шкода, що не досягло адресатів «Послання до сусідів» – із тих установ та закладів, з яким сусідить Літмузей на вулиці Фрунзе та кількох прилеглих, ніхто не захотів познайомитися ближче… Зате, як завжди залюбки, до нас завітали на «Панегірик» «Майстри пера і фрази» із числа харківських літераторів. Літмузей вітали ті, хто був із ним від самих початків: поети Олександра Ковальова та Анатолій Перерва, Віктор Бойко та В’ячеслав Романовський, керівниця поетично-пісенного клубу «Апостроф» Лариса Вировець, удова поета-шістдесятника Бориса Чичибабіна Лілія Карась Чичибабіна, відомі поети-барди Ірина Скринникова, Люцина Хворост та Микола Воловик.

3 жовтня пройшло під знаком жанру «роман-подорож» – харків’яни та гості з інших міст здійснили «Хожденіє у Високий» до кімнати-музею Гната Хоткевича, що є відділом Харківського літературного музею. У музеї нас вітали співробітники та дитячий фольклорний гурт «Височани», а після повернення до Харкова було відкрито виставку «Епос: музичні інструменти в українській та світовій співоцькій традиції» (спільно з Фондом національно культурних ініціатив імені Гната Хоткевича). Вечір завершився кобзарським концертом «Псальми, думи, балади» за участі Костя Черемського, Назара Божинського, Юрія Фединського, Михайла Коваля, Артема Олексієнка, Святослава Силенка, Андрія Борсука.
Фото 7. Кімната-музей Гната Хоткевича та виставка «Епос». Фото В. Пономарьова та Н. Божинського.

Кульмінація «Парафразу» – «Читання на драбині». Цей захід традиційно проводиться за участі молодих поетів з нагоди Дня поезії, а 4 жовтня все відбулося в «подарунковому» і слемовому форматі. Модератором дійства був Ігор Зарудко, а на щаблі літературної драбини піднімалися поети Влад Петренко, Дмитро Бовдуй, Валерія Радіонова, Ярослав Корнев, Антон Білоус, Денис Майданюк, Марина Амстиславська, Артем Довгополий.

Розв’язкою святкувань 5 жовтня стали позачергові «Вихідні в Літмузеї» (зазвичай ці зустрічі відбуваються кожної останньої суботи місяця). Для дітей та їхніх батьків було проведено інтерактивні заняття на всі смаки, а дитячий письменник Іван Андрусяк – спеціальний гість музею – довів складне рівняння: «М’яке і пухнасте, або Чакалка + Бурундук = ціле стадо диких кабанів».

 

Отож, Літмузей не відпочивав на свята – усі ці радісні, але напружені дні мали на меті познайомити з музеєм нових відвідувачів та зібрати для спілкування давніх прихильників. Можна стверджувати, що досягти мети вдалося. А ще – з’явилися ідеї та задуми для наступної 25-річки, тож до Літмузею в Харкові варто завітати в найближчі роки!