Сьогодні поціновувачі літератури відзначають 130 день народження відомого письменника ХХ століття Франца Кафки. З цієї нагоди інтернет-корпорація Google випустила спеціальний Doodle, пише РБК-Україна.
Кафка народився 3 липня 1883 року в єврейській сім’ї, що проживала в районі Йозефів, колишньому єврейському гетто Праги (нині Чехія, в той час – частина Австро-Угорської імперії).
Закінчивши Празький Карлів університет, Кафка здобув ступінь доктора права, а потім почав службу чиновником у страховому відомстві, де і пропрацював на скромних посадах до передчасного – через хворобу – виходу на пенсію в 1922 р. Робота для письменника була заняттям другорядним й обтяжливим: у щоденниках і листах він зізнається в ненависті до начальника, колег і клієнтів. На першому ж плані завжди була література, що “виправдовувала все його існування”. В 1917-му письменник захворів на туберкульоз легенів і помер від легеневої кровотечі 3 червня 1924 року в санаторії під Віднем.
За життя Кафка опублікував лише кілька коротких оповідань, які становлять дуже малу частину його доробку. Творчість Кафки привертала мало уваги, поки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму другові й літературному духівникові – Максові Броду – спалити без винятку все ним написане (крім, можливо, деяких примірників творів, які власники могли залишити собі, але не перевидавати їх).
Його кохана Дора Дімант справді знищила рукописи, якими володіла (хоч і не всі), але Макс Брод не виконав волі покійного й опублікував багато його текстів, які незабаром почали привертати увагу. Вся опублікована творчість Кафки, крім кількох чеськомовних листів Мілені Есенській, була написана німецькою.
Сам Кафка опублікував чотири збірки – “Споглядання”, “Сільський лікар”, “Покарання” і “Голодар” – перший розділ роману “Америка”, а також кілька інших коротких новел. Однак головні його твори – романи “Америка” (1911-1916), “Процес” (1914-1918) і “Замок” (1921-1922) – залишилися різною мірою незавершеними і побачили світ уже після смерті автора, всупереч його останній волі.
Улюблений сайт літературної критики
