У Нью-Йорку на 86-му році життя померла письменниця й кіносценаристка Рут Правер Джабвала, командор Ордена Британської імперії, володарка Букерівської премії, дворазова лауреатка премії «Оскар» за найкращий адаптований сценарій. Причиною смерті стало порушення роботи легенів. Про це повідомляє lenta.ru з посиланням на The Washington Post.
Дочка польських євреїв, що втекли від нацизму у Великобританію, Рут Правер, здобувши англійську освіту, в 1951 році переїхала в Індію слідом за чоловіком, архітектором Сайрусом Джабвала. Все це наклало відчутний відбиток на творчість письменниці, головною темою якої стало зіткнення культур і взаємне непорозуміння їх представників.
В Індії Джабвала написала свій перший роман «To Whom She Will», опублікований 1955 року. Ще через п’ять років вона отримала пропозицію від режисера Джеймса Айворі та продюсера Ісмаеля Мерчанта адаптувати для екранізації її роман «Домовласник». Відтоді почалася її майже півстолітня кар’єра кіносценаристки, нерозривно пов’язана з тандемом Айворі-Мерчант: Джабвала написала для них понад 20 сценаріїв. Саме з цією командою вона здобула премії Кіноакадемії за роботу над фільмами «Кімната з виглядом» (1985) і «Говардс Енд» (1992). Для цих картин сценаристка адаптувала однойменні романи Едварда Морґана Форстера, британського письменника, що став її улюбленим заочним співавтором. Ще одним важливим письменником в її кар’єрі став Генрі Джеймс.
У 1975 році Рут Джабвалі було присуджено Букерівську премію за роман «Спека і пил», тоді ж вона переїхала в США. У 1986 році письменниця отримала паспорт цієї країни. Свою нову батьківщину вона любила так само, як і попередні, і в Нью-Йорку Рут Джабвала пропрацювала до останніх днів. У 2009 році Джеймс Айворі зняв фільм «Місто твого кінцевого призначення» за її сценарієм. Останнім твором Джабвали стало оповідання «Рішення судді», надруковане в журналі The New Yorker 25 березня 2013 року.
Критики відзначали у творчості Рут Джабвали особливу м’яку іронію, з якою авторка ставилася до персонажів. На думку оглядача The Wall Street Journal, вона була з тих рідкісних письменників, яким «удається висміювати без глузування і поєднувати в’їдливість стилю зі щирою любов’ю до персонажів».
Улюблений сайт літературної критики
