Авторка першої і поки єдиної в Україні кандидатської дисертації про еротичну лірику Леся Мудрак у четвер презентувала своє дослідження у Дніпропетровську. 28-річна літературознавець і поетеса, уродженка Дніпропетровська, яка захистила дисертацію в Київському національному університеті імені Шевченка, приурочила презентацію до «дня всіх закоханих», передає Радіо Свобода.
Як розповіла Леся Мудрак, ще студенткою вона видала свою першу книжечку еротичної поезії, а коли збірка набула певного розголосу, вирішила дослідити цю тему в українській поезії загалом. Авторка каже: на дослідження інтимної лірики табу було накладене ще за радянських часів, і професура університету була не в захваті від обраної теми, однак вона все ж знайшла собі наукового керівника і захистила дисертацію.
Як сказала авторка, у своїй роботі вона відокремила любовну, інтимну та еротичну лірику, адже це «зовсім різні речі».
«Інтимна лірика – це для мене те, що пов’язане з родиною, родинний затишок, родинне тепло. Любовна лірика – це поезія про платонічні почуття. А еротична лірика – це поєднання духовного і тілесного, коли відчуваєш гармонію між небесним і земним тяжінням. Я досліджую це на поетичних прикладах. У кожного поета, приміром, у таких відомих, як Павличко або Драч, можна відшукати декілька еротичних віршів. Не так давно в Україні почали активно упорядковувати антології еротичної лірики, тепер це тенденція, але не можна сказати, що вся українська інтимна лірика еротична», – вважає авторка дослідження.
Як каже філолог, еротична лірика існувала ще за часів античності, потужний еротичний пласт був у літературі Середньовіччя, а в українському фольклорі здавна існували так звані «сороміцькі пісні».
Водночас Леся Мудрак наголошує, що у царині інтимної лірики в українській літературі ще багато недосліджених творів і авторів, зокрема, поетів початку ХХ століття.
«Ця тема, я думаю, має перспективи як дослідницькі, так і літературні. Вже зараз на цю тему, приміром, почали писати магістерські роботи», – підсумувала науковець.
Читайте також: Еротика чи “собаче весілля”?
Улюблений сайт літературної критики
