Ім’я Юри Зойфера українському читачеві майже невідоме, хоча сьогодні без його політичних віршів, полум’яної публіцистики, а насамперед без його драматичних творів не обходиться жодна антологія австрійської літератури міжвоєнного часу. У виданні вміщено його «Пісню про Дахау», яка стала гімном в’язнів нацистських концтаборів, гостросюжетні викривальні п’єси, оповідання та есе австрійського письменника трагічної долі, який народився і провів свої дитячі роки в Україні.
«Упродовж кількох повоєнних десятиліть творчість Юри Зойфера була відома лише вузькому колу спеціалістів – для більшості театралів він був загадковим незнайомцем. Його ім’я неможливо було віднайти в історіях літератури, хіба що в історії кабаре про нього згадували як про автора тридцятих років, коли мистецтво віденської «малої сцени» було ще великим. Незважаючи на цю велич, майже всі інші творіння того часу забуті. Натомість п’єси Юри Зойфера живуть донині, їх, як і перше, ставлять на багатьох театральних підмостках, і то не тільки в Австрії.»
Горст Ярка (Міссула, Монтана, США)
Юра Зойфер (1912-1939) – син харківського підприємця, що втік від більшовицької революції до Відня, – належить до найпомітніших постатей віденської «субкультури» 30-х років 20 ст. Його називали «австрійським Бюхнером». У своїй творчості він продовжив традиції політичної сатири Генріха Гайне, Ґеорґа Гервеґа, Карла Крауса й Курта Тухольського, поєднавши принципи віденського народного театру Фердинанда Раймунда та Йоганна Нестроя з прийомами політичного кабаре та драматичними ефектами молодого Бертольта Брехта. Життя 26-літнього Юри Зойфера трагічно обірвалося у нацистському концтаборі Бухенвальд. У книзі, що виходить до сторіччя з дня народження австрійського письменника, вміщено його найвідоміші п’єси, оповідання та есеї.
Улюблений сайт літературної критики
