Про Корчака й Сковороду

Цьогоріч  виповнюється 100 років від дати заснування «Дому сиріт», яким опікувався Януш Корчак, і 70 років від дня загибелі Старого Доктора та його вихованців у концентраційному таборі Треблінка. На початку вересня 2011 року Сейм Республіки Польща ухвалив оголосити наступний рік Роком Януша Корчака.

Польський Інститут у Києві 13—22 листопада організовує низку заходів за назвою «Дні Януша Корчака в Києві». У програмі: книжкова виставка, перегляд фільму Анжея Вайди «Корчак» (1990), лялькова вистава «Все буде гаразд» (за щоденниками й фантазіями Корчака), лекція М.Кіяновської про творчість письменника, відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку в українській столиці, презентація кількох книжкових видань українською (Януш Корчак «Пригоди короля Мацюся», Януш Корчак «Право на повагу», Йоанна Ольчак-Ронікер “Януш Корчак. Сторінками біографіх”) та інші не менш жваві заходи.

Погодьтеся: дуже симпатична програма, здатна зацікавити якнайрізноманітніших поціновувачів. До того ж, ідеться про відзначення польського (!) письменника в українській (!) столиці!

А тепер — про сумне. Тобто про нас.

Українці цьогоріч також мали б відзначити кілька круглих дат. Наприклад: 75 років від дня народження Євгена Гуцала (14 січня),  115 років від дня народження Євгена Маланюка (1 лютого), 200 років від дня народження Євгена Гребінки (2 лютого), 185 років від дня народження Леоніда Глібова (5 березня), 105 років від дня народження Ірини Вільде (5 травня), 195 років від дня народження Миколи Костомарова (16 травня), 105 років від дня народження Олега Ольжича (8 липня), 105 років від дня народження Олени Теліги (21 липня), 110 років від дня народження Юрія Яновського (27 серпня), 140 років від дня народження Богдана Лепкого (9 листопада), 100 років від дня народження Андрія Малишка (14 листопада), 290 років від дня народження Григорія Сковороди (3 грудня), 120 років від дня народження Миколи Куліша (18 грудня), 120 років від дня народження Михайла Семенка (31 грудня), 135 років від дня народження Гната Хоткевича (31 грудня).

Оберімо з даного переліку найближче на сьогоднішній день: відзначення 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди.  Що маємо?

8 лютого Верховна Рада затвердила Постанову «Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди», а 5 квітня  Міністерство культури України видало наказ «Про підготовку та проведення заходів щодо відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди». Серед планованих заходів — міжнародна конференція, літературно-мистецькі читання, пленер для скульпторів, літературно-мистецьке свято, літературний конкурс знавців творчої спадщини Григорія Сковороди, упорядкування джерел і висадка дубового гаю (повний перелік — тут).

Поза тим, навіть зацікавлений читач може пригадати (та й то добряче замислившись), скажімо, дві події, що відбулися впродовж року: тематичний фестиваль «Від Сковороди до Сковороди: 290 років від дня народження» на 19-му Форумі видавців у Львові й фестиваль «De libertate», що відбувся влітку у с. Сковородинівка на Харківщині. Пошуковик запропонує ще інформацію про конференцію, покладання квітів до пам”ятника, висаджування дубового гаю та ремонт школи у с.Коврой, що на Чернігівщині. Як свідчить сумний досвід 21-го року Незалежності, 3 грудня, тобто в день народження Сковороди, в найкращому разі відбудеться (й на цьому успішно відзвітується завершення) ювілейний концерт, скажімо, в Оперному театрі. Зауважте: йдеться про відзначення на державному рівні (!) знакового українського (!) письменника, філософа, педагога в Україні (!)!

Я знаю, що порівнювати Корчака й Сковороду в жодному разі не доцільно, проте мені йдеться виключно про підхід. Я знаю, що говорити погано про наше «Міністерство культури»  вже давно перестало бути добрим тоном і не має жодного сенсу. Тому дозволю собі трішки помріяти. Наприклад, про створення Українського інституту в Україні, організатори якого мислили б модерно й нешаблонно, направду перемаючись культурною сферою нашого буття, уміючи відповідно подати й зацікавити, нагадати й проаналізувати, видати й презентувати. А поки що — збираюся на Корчака.