Редактори й автори «ЛітАкценту» часто діляться своїми міркуваннями про місце української літератури в контексті світової. Зо два роки тому ми почали опитування письменників про поширення української літератури за кордоном і досі продовжуємо відслідковувати переклади з української на інші мови та радіємо, повідомляючи про видання книжки Жадана німецькою, чи Анни Багряної сербською, або публікацію оповідань Тані Малярчук чеською.
Проте в цих розмовах дедалі дужче тривожить фраза «…в контексті світової літератури». Бо напрошуються запитання: А який він, цей контекст? Що ми про нього знаємо, щоб шукати себе в ньому? Що нам відомо про сучасний літературний процес у Великобританії? Про основні літературні дискусії у Франції? Про найновіші бестселери в США? Врешті, що ми знаємо про сучасний стан справ літературних у Польщі або Чехії?
Погодьтеся: наші за кордоном без контексту – це ж якось трохи нечесно.
Нещодавнє вручення Нобелівської премії Мо Яню обговорював увесь світ. А що можемо додати ми, маючи журнальний переклад тільки одного оповідання? Ім’я (а не текст) цьогорічної лауреатки Букера Гіларі Ментел нам відоме тільки тому, що їй уже вручали цю саму премію три роки тому. А ознайомлюючись із коротким списком претендентів на Гонкурівську премію, залишається розвести руками: жодного! Жодного імені, яке могло би більшості з нас хоч щось промовити. Наша реальність більш ніж сумна: українські читачі (за поодинокими щасливими винятками) уявлення не мають про сучасний світовий літературний процес.
Я не зводитиму цю розмову до переліку причин такого стану справ. Адже можна довго балакати про зависоку для нас ціну на авторські права, про низькооплачувану роботу перекладачів, про якість перекладів і про роль у них російських підрядників, про байдужість держави й багато інших надважливих перепон.
Натомість скажу про інше. «ЛітАкцент» поставив перед собою амбітну мету: спробувати хоча б на рівні оглядових статей ввести українського читача в контекст світової літератури. Змалювати постаті письменників, відомі бібліофілам «там» і майже незнані «тут». Ознайомити з основними актуальними тенденціями, проговорити тематику й проблематику текстів, перед якими постає читач із широким кругозором. Власне, ми давно рухаємося цим шляхом. Підтвердженням може бути багато статей сайту, останні з яких — «Барнс. Джакліан Барнс» Євгена Стасіневича й «Анжей Сапковський: людина, яка змінила сучасну польську фантастику» Володимира Пузія. Процитую автора останньої: «Зрештою, давно пора формувати корпус текстів сучасної зарубіжної фантастики в перекладах українською, якщо хочемо мати конкурентноспроможну вітчизняну».
Абсолютно з ним погоджуюся: тільки знаючи «контекст», можна говорити про свою присутність. Тільки будучи обізнаними з сучасним літературним процесом у світі, можна шукати в ньому місце літератури української. Якщо там таке, звісно, знайдеться.
Народилася 1981 року в Івано-Франківську. Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка. Працювала у пресі й книжкових видавництвах. Від 2012 р. - головна редакторка сайту "ЛітАкцент"
