Пропонуємо увазі читачів книжку інтимної поезії Анни Малігон. Ці вірші не лише про любов і кров, а передусім про покинуті кораблі і спалену шкіру. Чи болітиме це читання? Цілком можливо. Якнайперше самій авторці, крізь метафори якої проглядає діалогічний безмір, від якого вона не ховається. Навпаки — сміливо запрошує нас до своїх світів: видимого і не дуже.
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
