Біографії митців часом бувають цікавішими за їхні тексти. Особливо тоді, коли вони намагаються їх вибудувати як роман чи драму, дотриматися чистоти жанру, приміряти різні ефектні маски й ролі або стати на котурни. Найвиразніше любов до вимовної пози виявилася при початку та при кінці ХІХ століття, у добу європейського романтизму й модернізму. Один із найяскравіших українських модерних прозаїків, Віктор Домонтович звертається до маловідомих фактів з життя Франціска Ассізького й Вацлава Ржевуського, Вінсента ван Гога й Пантелеймона Куліша, пропонує надзвичайно цікаве перепрочитання їхніх життєписів і творчості.
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
