У першій половині травня в естонському місті Тарту вдев’яте відбувся щорічний літературний фестиваль Prima Vista. Це подія, котра передовсім виводить літературу за межі бібліотек та університетів: різноманітні заходи з літературним підтекстом відбувалися у багатьох точках міста – там, де обиватель зовсім не чекав їх подибати. Наприклад, література заскочила зненацька відвідувачів центрального універмагу, представивши їм поетично-кінетичний перформанс, піднялася в обсерваторну вежу з лекцією про наукову фантастику, принадила вечірніх перехожих до відкритого кіномайданчика, де демонстрували естонську інтерпретацію знаменитого «Ідіота» Ф. Достоєвського, проникла в мистецькі галереї й навіть у нічні клуби.
Строкатий набір заходів цього року об’єднала тема простору, а якщо точніше — ідентичності, яка з цього простору виростає (естонською цей лейтмотив звучав як “rummID”, тобто rumm – простір, rummid – простори, а rummID – простори ID (ідентичності), які людина самостійно обирає і де в той чи інший спосіб співвідносить себе зі світом). За великим рахунком, нині дискурсивний інтерес у цій країні зосереджений довкола теми перетину та взаємодії культурних кодів: від інтегральних видів мистецтва, таких, як відео-театр чи кіно-живопис, аж до інституційного злиття природничих та гуманітарних наук. Тому не дивно, що Prima Vista почалася з перетину мов – фестиваль залучав не лише естонську, а й російськомовну публіку. Для зустрічі з тартуською аудиторією до містечка приїхали не просто літератори, а митці “межових” жанрів: німецький бард-дисидент Вольф Бірман, російський драматург і письменник Євґєній Ґрішковєц, російський поет, автор знаменитих “шкідливих порад” Григорій Остер, бельгійський співак, поет і перекладач Франк де Крітс та британський музичний критик і автор книг Саймон Рейнолдс.
Відкриття фестивалю. Міхкель Мутть, естонський письменник і журналіст: «Один із найпоширеніших засобів поправити своє “задане наперед” пов'язаний із переміщенням у просторі. Мандрівники були у всі часи: десь завжди знайдуться кращі можливості заробити, люди стають біженцями внаслідок воєн та переслідувань. Однак мене цікавлять ті, чий вибір землі або міста для життя визначений передовсім духовним багажем та ритмом серця»
Григорій Остер на зустрічі зі студентами: «Хороша дитяча література виходить лише в тоталітарних суспільствах – автор не має шансів виразити себе в літературі “для дорослих”, тому починає говорити для дітей. За наші дитячі книжки треба подякувати Радянському Союзу»
«Конференція щастя: рубежі та манівці» – інтердисциплінарний майданчик, де мистецтво як таке поєдналося з культурологічним обговоренням, зосередженим на різних концепціях щастя. Захід відбувався у просторі виставки академічного анатомічного малюнку
Комікс-слем – чергове сучасне перевтілення античних агонів. Молоді художники змагаються за прихильність публіки, імпровізуючи із зображенням
Представник Тартуського художнього музею на книжковому ярмарку. Як і більшість європейських музеїв, цей заклад може похвалитися якісними каталогами та фаховими розвідками про власні колекції
Дитячий простір вміщував значну частину фестивальної програми, як і книжкової продукції на ярмарку
Автор не має обмежуватися єдиним кольором!
Litteraria – неперіодичний альманах, у якому зібрано культурно-історичні матеріали
Aknadeemia (Вікнодемія) – інтердисциплінарний академічний часопис, покликаний тримати читача в курсі здобутків якнайширшого кола дисциплін
Вечір поезії та авторської пісні, присвячений пам’яті поетеси Віри Шмідт. Виступає завідувачка кафедри російської літератури Тартуського університету Любов Кисельова
Григорій Остер на зустрічі з юною публікою: «Майже все, про що сказано у “шкідливих порадах”, мені хотілося зробити самому»
Євґєній Ґрішковєц на зустрічі зі студентами: «Я не користуюся метафорою взагалі. Нині той час, коли треба наполягати на формулюванні й з усіх сил намагатися бути зрозумілим – мене цьому навчив театр. Ніколи не довідаєшся, чи людина, купивши твою книгу, прочитала її, а ось коли глядачі починають виходити із залу – це вже страшно»
Євґєній Ґрішковєц: «Література – це дикий ліс, де письменники ростуть довільно. А фестиваль – це оранжерея. Приїздиш сюди, аби відчути, що література має вагу – всі про неї говорять і запитання теж ставлять лише про неї»
Виступ ансамблю MaSk у Парковій бібліотеці, чий відкритий майданчик став альтернативою для інституційної серйозності міської книгозбірні й будинку письменників. Тут панувала неформальна атмосфера: співали літератори, виступали аматорські колективи, кожен охочий міг приєднатися до майстер-класів, подивитися кіно чи мультфільми, привести малечу для участі в дитячій програмі
Молоді естонські автори декламували поезію в атріумі центрального універмагу в супроводі фешн-перформансу. В рамках Prima Vista також відбулося кілька вистав та хореографічних дійств у національному та молодіжному театрах
