У першій половині травня в естонському місті Тарту вдев’яте відбувся щорічний літературний фестиваль Prima Vista. Це подія, котра передовсім виводить літературу за межі бібліотек та університетів: різноманітні заходи з літературним підтекстом відбувалися у багатьох точках міста – там, де обиватель зовсім не чекав їх подибати. Наприклад, література заскочила зненацька відвідувачів центрального універмагу, представивши їм поетично-кінетичний перформанс, піднялася в обсерваторну вежу з лекцією про наукову фантастику, принадила вечірніх перехожих до відкритого кіномайданчика, де демонстрували естонську інтерпретацію знаменитого «Ідіота» Ф. Достоєвського, проникла в мистецькі галереї й навіть у нічні клуби.
Строкатий набір заходів цього року об’єднала тема простору, а якщо точніше — ідентичності, яка з цього простору виростає (естонською цей лейтмотив звучав як “rummID”, тобто rumm – простір, rummid – простори, а rummID – простори ID (ідентичності), які людина самостійно обирає і де в той чи інший спосіб співвідносить себе зі світом). За великим рахунком, нині дискурсивний інтерес у цій країні зосереджений довкола теми перетину та взаємодії культурних кодів: від інтегральних видів мистецтва, таких, як відео-театр чи кіно-живопис, аж до інституційного злиття природничих та гуманітарних наук. Тому не дивно, що Prima Vista почалася з перетину мов – фестиваль залучав не лише естонську, а й російськомовну публіку. Для зустрічі з тартуською аудиторією до містечка приїхали не просто літератори, а митці “межових” жанрів: німецький бард-дисидент Вольф Бірман, російський драматург і письменник Євґєній Ґрішковєц, російський поет, автор знаменитих “шкідливих порад” Григорій Остер, бельгійський співак, поет і перекладач Франк де Крітс та британський музичний критик і автор книг Саймон Рейнолдс.