
Цієї весни італійське місто Болонья знову стало столицею дитячої книжки. Пропонуємо читачам «ЛітАкценту» огляд найкращих дитячих книжок та найновіших тенденцій в ілюстрації, що їх «вловила» на книжковому ярмарку в Болоньї Анастасія Денисенко.
Премія Bologna Ragazzi 2012
Книжки-лауреати 2012 Bologna Ragazzi Award демонструють, як виглядає сучасна книга для дітей і які є найцікавіші її зразки у плані графічного та редакторського оформлення. У західній пресі про Болонські книжкові ярмарки попередніх років писали, що для них було характерне явище «buzz book», або ж «книжка, про яку всі говорять». Цього року однієї такої книжки не було, а кожне видання, відзначене премією, здобуло увагу аудиторії – про це свідчили і продажі, і кількість відвідувачів на стендах та презентаціях.

Премію Bologna Ragazzi журі присуджує книжкам за найкращий та новаторський дизайн у кількох номінаціях: «Художня література», «Науково-популярна література», «Нові горизонти» та «Дебют». Із тисячі поданих пропозицій було обрано 14 книжок. Серед видань художньої літератури відзначили книжку «Таємниця д’Орбе» (Le Secret D’Orbae, автор тексту й ілюстрацій Франсуа Плейс, видавництво Editions Casterman). Це розповідь про подорожі до фантастичних країн і невідомих земель, про які всі колись мріяли в дитинстві. Крім малюнків до неї, художник подає ще й картографічний вимір уявного світу. Правда й вигадка переплітаються, адже мапа завжди передбачає щось достовірне, досліджене. Однак залишається й таємниче — властиво, те що вабить. Тому ілюстрації зроблено в техніці туш, розмиті й нечіткі, в них є хвилювання й очікування, вони передають трепет перед майбутньою дорогою.

Гортаючи ці всі картини, в яких втілено жагу й надію до подорожей, пригадую, як колись у дитинстві ми теж пробували зображувати на папері мапи або схеми (кому як вдавалося) світів, які досліджували разом із улюбленими героями, – Ліліпутії, Задзеркалля чи Долини мумі-тролів.
У категорії «Науково-популярна література» нагороду отримала книжка «Все гра» (Wszystko gra), яка започаткувала в польському видавництві Wytwόrnia музичну серію для наймолодших читачів. Книжка в ігровій формі цікавою графічною мовою розкриває перед малятами світ музикантів, звуків і музичних інструментів, а також взаємин між ними:
Виставка й конкурс ілюстрацій
Невід’ємною частиною ярмарку дитячої книги в Болоньї є виставка й конкурс ілюстрацій. З усього світу молоді художники віком до 35 років надсилають свої твори, які потім проходять селекцію журі й потрапляють до експозиції. З-поміж них метри обирають найцікавішого, на їхню думку, автора. Цього року на виставці було представлено твори 72 художників із 20 країн.

Глядача, звиклого до дещо консервативних ілюстрацій, ця виставка, певне, могла б здивувати. Тут є місце експерименту, несподіваним рішенням у кольорі, композиції й техніці, відходу від канону та показу нових тенденцій. Ті видавці, які готові до сприйняття інакшої естетики, які не бояться показати творчу інтерпретацію, а не буквальне калькування тексту візуальними засобами, часто знаходять «своїх» ілюстраторів саме на виставці.
Для багатьох молодих художників участь у виставці стає першим кроком у професійному розвитку вже на світовому рівні. Так, переможець конкурсу 2011 року, тайванський ілюстратор Пейдж Цоу (Page Tsou), цього року презентував у Болоньї першу видану книгу зі своїми ілюстраціями – «Циновий солдатик» і самі роботи на персональній виставці. Книжку видало іспанське видавництво Fundacion SM.
Країною, яка традиційно показує потужну та оригінальну школу ілюстраторів, є Корея. Вражає вже сам факт, що на виставку ілюстрацій було відібрано роботи сімох корейських художників. Крім того, в категорії «Дебют» одну з відзнак також отримала корейська книжка – «Біле полотно Ґріммі» (Grimmie’s White Canvas) автора й художника Лі Хайеон-ю (SANG PUBLISHING).

Корейська художниця Cho Eun-young, володарка Гран-Прі Бієнале ілюстрації у Братиславі в 2011 р., стала авторкою обкладинки цьогорічного Каталогу ілюстраторів, офіційного видання Болонського ярмарку дитячої книги. Молода талановита художниця також презентувала книжку зі своїми ілюстраціями «Перегони» (La Course). Книжка доволі незвична. Це історія про дівчинку, яку дідусь приводить на кінні перегони. Зачарована красою коней, вона закохується в це видовище; утім, згодом помічає, що насправді вболівальниками, які її оточують, керує не захоплення перегонами, а лише бажання заробити грошей. «Перегони» – це розповідь про дитячу чистоту й простодушність, про перше зіткнення дівчинки з мізерними іграми дорослих. Зображення на останній сторінці ніжне, зворушливе й меланхолійне: дівчинка стискає в руках м’яку іграшку-коника. Свою любов до коней вона береже.
Книжка містить цілу галерею портретів глядачів і букмекерів на трибунах. Це доволі відверті образи чоловіків із запухлими обличчями – типажі, взяті з вулиці, де їх помітило спостережливе око художниці, а не віддалені класичні казкові персонажі.

«Білі Ворони» полетіли з двома українськими книжками до Мюнхена
Мюнхенська міжнародна бібліотека для дітей і юнацтва – не лише найбільша книгозбірня, де зберігається близько 600 тис. книжок із усього світу, але й центр із дослідження й популяризації дитячої літератури. Щороку на ярмарку в Болоньї бібліотека презентує свій каталог найкращих дитячих видань «Білі ворони» (White Ravens), що вже здобув визнання як авторитетна вибірка найкращого для дітей і юнацтва, оскільки висвітлює тенденції сучасної дитячої літератури на міжнародному рівні. Наприклад, публічні та шкільні бібліотеки або книгарні з іноземною літературою користуються цим каталогом, коли мають намір придбати нові книжки. Цьогорічний каталог містить 250 найкращих видань із понад 40 країн. Приємно відзначити, що до нього потрапили дві українські книжки – «Казка про Старого Лева» (текст Мар’яни Савки, ілюстрації Володимира Штанка, «Видавництво Старого Лева») та «Рукавичка» (графічне оформлення творчої майстерні «Аґрафка», видавництво «Навчальна книга – Богдан»).
IBBY

Існує ще одна організація міжнародного рівня, метою якої є об’єднання професіоналів у галузі дитячої літератури та ілюстрації та їх аудиторії, читачів. Це – Міжнародна рада з дитячої книги, IBBY (The International Board on Books for Young People). Міжнародне товариство діячів літератури та книжкової культури для дітей і юнацтва було засноване в Цюриху в 1953 році і на сьогодні об’єднує сімдесят національних секцій, які мають сприяти збереженню, розвитку й поширенню цінностей літератури та книжкової культури своєї країни. Конкретно це може бути досягнуто завдяки реалізації проектів, їх організаційному та інформаційному забезпеченню. У Болоньї, наприклад, центральний комітет IBBY представляє нагороду сучасному автору й ілюстратору ім. Ганса Крістіана Андерсена за творчі досягнення, надсилає так званих «послів» IBBY, художників або авторів та всіляко налагоджує міжнародну комунікацію.

Важливим є те, що представлення художників дитячої книжки чи авторів на певній професійній міжнародній арені залежить від активності національних комітетів IBBY, які є необхідною організаційною ланкою. Скажімо, без їх посередництва неможлива участь художників від країни на деяких конкурсах і виставках дитячої ілюстрацій, зокрема – на найвідомішій бієнале дитячої ілюстрації BIB у Братиславі. Заявити ілюстраторів на цей конкурс має саме національна секція, самі художники надіслати свої роботи не можуть. Прикро, що українська секція IBBY дуже пасивна: за роки незалежності на престижній бієнале ілюстрації Україна жодного разу (!) не була представлена. Лише минулого року роботи українських ілюстраторів побачили у Братиславі, та й то з ініціативи самих художників. Ось як розповідає про це художниця Настасія Шигаєва: «Глобальною проблемою була повна відсутність зв’язку та інформаційної підтримки від українського представництва. Голова української секції Тетяна Щукіна (вона перебуває у Дніпропетровську) тижнями ігнорувала телефонні дзвінки, що й казати про електронну пошту – на листи вона відповідала ще рідше. Інформацію про можливість участі поширювали самі художники, я зверталася до видавництв». Попри всі перипетії у Братиславі, минулого року все ж таки були показані роботи українських ілюстраторів, а та сама «Рукавичка» отримала приз «Почесна відзнака видавцю».
Звісно, мистецтво ілюстрації – це не кінні перегони. Іноді важко зробити ставку на того чи іншого митця. Та на таких міжнародних показах, як Болонський книжковий ярмарок чи відомі бієнале ілюстрації, можливо, цього й не варто робити. Краще просто бути його учасником і насолоджуватися видовищем.
Усі фото Анастасії Денисенко.
Читайте також: Художник як співавтор.