Тарас Прохасько пише нову книжку, в якій аналізує власний життєвий досвід та висновки й досліджує власну еволюцію як письменника. Про це він розповів в інтерв’ю виданню «Платформа».
«Можливо, це якась тенденція серед українських письменників – досліджувати власну еволюцію. І я також прагну описати те, як нашарування різноманітних досвідів, пізнань і впливів призводять до якогось результату, — розповів письменник. — Як це риторично не звучить, але, можливо, найбільший досвід, який я отримав за останній час, – це, власне, аналіз отриманого досвіду. Тому що я відчув, що настає момент, коли просто набиратися досвіду, не роблячи з того якихось висновків, марно. Я в молодості був прихильником того, щоби побільше всього набратися, надивитися, не знаючи навіщо. Не відмовлятися від жодного досвіду. А тепер я вже відчуваю, що ця дорога є пустою й безрезультатною. Виявилося, що повертатися до попередніх досвідів, і робити якісь висновки, хай навіть помилкові, є нині для мене найважливішим».
Письменник сподівається завершити книгу вже цієї весни.
«Тому що проблема завершення є для мене дуже актуальною, — пояснює Тарас Прохасько. — Я дуже багато в своєму житті не докінчив. Я тепер говорю про літературу, хоча поза літературою так само. І навіть з цієї книжкою – я її вже відкладав кільканадцять разів. Тому я страшенно надіюся її закінчити, бо знаю, що від цього буде дуже багато залежати в моєму житті. Це бажання виглядає досить поверхневим, але насправді є глибинним. І якщо я її закінчу цього разу – то це значить, що я й надалі писатиму – багато, легко й гарно. А якщо не довершу, то буду й далі собі мудрувати, відтягувати – і все це перетвориться на мій особистий травматичний досвід».
Нагадаємо, що остання книга Тараса Прохаська “БотакЄ” вийшла у 2010 році у видавництві “Лілея-НВ” й містила вибране з попередніх книжок письменника, а також кілька нових текстів.
За матеріалами «Платформи».
Читайте також:
Тарас Прохасько: «У космос я би взяв Монтеня…»
НепрОстий бай Тараса Прохаська
Свіжі сліди на снігу: письмо про довкілля в Україні (Тарас Прохасько та Олег Лишега)
Улюблений сайт літературної критики