Дві відкриті лекції Ушкалова

29 і 30 березня професор Леонід Ушкалов прочитає відкриті лекції у Переяслав-Хмельницькому державному університеті імені Г. Сковороди та Київському університеті імені Б. Грінченка. Лекції відбудуться в рамках презентації книги «Від бароко до постмодерну», яка вийшла в серії «De profundis» видавництва «Грані-Т».

Лекція, яку Леонід Ушкалов прочитає 29 березня в Переяслав-Хмельницькому державному університеті імені Г. Сковороди, буде присвячена естетичним поглядам Тараса Шевченка.

30 березня всі охочі зможуть послухати лекцію Ушкалова-старшого в Київському університеті імені Б. Грінченка, тема лекції – «Творчість «українського Орфея» і «poeta Maximus» – Павла Тичини і Максима Рильського».

29 березня (четвер) 11:40
Переяслав-Хмельницький державний університет імені Г. Сковороди
Філологічний факультет (вул. Пугачова, 2, приміщення школи № 7)

30 березня (п’ятниця) 11:50
Київський університет імені Б. Грінченка (вул. Тимошенка, 13Б)
ауд. 204

Вхід вільний

Леонід УШКАЛОВ – доктор  філологічних наук, професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, автор численних академічних праць з ділянки української літератури, філософії та богослов’я, серед яких «Нариси з філософії Григорія Сковороди», «Світ українського бароко», «Григорій Сковорода і антична культура», «З історії української літератури XVII-XVIII століть», «Українське барокове богомислення (сім етюдів про Григорія Сковороду)»,«Григорій Сковорода: семінарій», «Есеї про українське бароко» та ін. 2010 року вийшло повне академічне зібрання творів Григорія Сковороди, прокоментоване й упорядковане Леонідом Ушкаловим (Ґран-прі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2010»). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди та премії ім. Івана Франка Національної академії наук України.

У книзі Леоніда Ушкалова «Від бароко до постмодерну» подані есеї, присвячені українській літературі XVII–XX століть, зокрема творчості Мелетія Смотрицького, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Павла Тичини, Максима Рильського та інших письменників-класиків. Автор порушує цілу низку питань – від концепту самопізнання й морфології сексу в літературі часів бароко до біблійної герменевтики й естетики романтизму.

Читайте також: Від сакрального до сексуального й нецензурного.