Мемуарні напівоповідання-напівесеї польського письменника Анджея Хцюка (1920–1978), який народився у Дрогобичі, але змушений був покинути батьківщину після совєтського вторгнення 1939 року, вперше побачили світ у Лондоні: «Атлантида» – 1969 року, «Місяцева земля» – 1972 року і, здобувши відразу визнання читачів та нагороди польських еміґраційних осередків, витримали відтак кілька перевидань. Написані з теплим гумором і щемким сумом, ці щирі та барвисті розповіді про «Велике Князівство Балаку», як письменник називає міжвоєнну Галичину, постали передовсім із потреби повернутися туди, куди повернутися годі: події ХХ століття перетворили край Хцюкової молодості на історичну Атлантиду, затоплену в часі. Отож, повернення можливе хіба що у спомині, у ностальгійній оповіді про той триб життя галицьких міст і містечок, що витворювався століттями завдяки сусідству різних народів, культур і релігій.
А нашому читачеві українське видання цих «дрогобицько-львівських» спогадів дає змогу долучитися до незвичного та несподіваного, «інакшого» погляду на «іншу» Україну.
Улюблений сайт літературної критики
