Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнологині, спеціалістки з культурної антропології, дослідниці історії культури і ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесності в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (здатності рухатися, чути, говорити бачити, але також нерухомості, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевості тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціального статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (пологів і народження, заручин і весілля, смерті і похорону) та головних персонажів – об’єктів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема її малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти.
Улюблений сайт літературної критики
