Захід про президентський плагіат

Поділитися
Tweet on twitter

Щойно у виданні The Washington Post з’явилася новина, що відкривається словами: «У своїй новій книжці український Президент Віктор Янукович ділиться своїми мріями про майбутнє країни. Однак чи ці мрії належать Президентові?».

Частини книги «Opportunity Ukraine» В. Януковича «разюче нагадують журнальні статті, урядові статті й навіть студентські реферати», тож «опоненти звинувачують Януковича у плагіаті», — пишуть у виданні. У статті також згадують про те, що впливова письменницька спілка Австрії, де було видано книгу, відмовилася підтримувати книжку на презентації на книжковому ярмарку у Франкфурті.

Спочатку в оточенні Януковича заперечили звинувачення у плагіаті, назвавши їх «провокацією» на замовлення опозиції чинного Президента України. Утім, згодом перекладач книги на англійську мову взяв вину на себе, сказавши, буцімто він «необачно стер із книжки більшість покликань».

Скандал навколо «Opportunity Ukraine», як пишуть у виданні The Washington Post, є відголоском «прикрих недоречностей», що доволі часто трапляються у висловлюваннях В. Януковича. Крім того, він «підриває спроби Президента позиціонувати себе як лідера із мисленням людини Західної культури, яка шукає для України шляхів вступу до ЄС», – вважають у виданні.

«Президентова книжка – вершина його кар’єри, його життєвого шляху, – зазначає журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, який одним із перших розповів про плагіат. – Вона могла би стати літературним втіленням Януковича, проте обернулася банальним плагіатом. Вони насмикали шматків із різних джерел».

Пошук помічників у написанні книжки на Заході вважається нормальною практикою, багато політиків покладаються у цій справі на співавторів (ті допомагають у дослідженнях або консультують із окремих питань). Однак Лещенко припускає, що Янукович попросту найняв команду низько кваліфікованих письменників, які копіювали й вставляли шматки з чужих текстів без вказування авторства.

За матеріалами The Washington Post.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики