Сьогодні в Північній Америці видано першу книжку, зроблену зі вторинної сировини. Близько 500 примірників нової книжки Марґарет Атвуд (Margaret Atwood), канадійської письменниці, ім’я якої п’ять разів входило до короткого списку Букера, було надруковано на папері з пшеничної і лляної соломи, а також із переробленого паперу.
«Це елеґантне рішення складної проблеми, — написала Атвуд у вступному слові до спеціального видання книги «Інакше кажучи: Сан-Франциско і людська уява» (In Other Worlds: SF and the Human Imagination). — Людям потрібен кисень, а ліси його продукують; друковані книжки вимагають паперу, втім, папір не конче мусить виготовлятися з незайманих лісів».
Як повідомили в адвокатській групі Canopy (Ванкувер), волокна, що його використали у спеціальному виданні McClelland & Stewart, взято винятково з соломи, що лишилася після збору урожаю або ж тієї, яка піде на підстилку худобі.
Виробництво «солом’яного» паперу – це тільки частина екологічної кампанії зі збереження північних лісів, що її ініціювала група Canopy: «У Північній Америці достатньо залишків соломи, щоб зберегти близько 800 мільйонів дерев щороку».
Близько 200 копій книжки надішлють для прийняття рішення у вищі інстанції – урядовцям, промисловим магнатам і капіталовкладникам. Решту продаватимуть по ціні 100 доларів за книжку – як внесок у фонд Canopy, неприбуткової організації, яка стверджує, що 62% її фінансування – це кошти фундацій.
Марґарет Атвуд – не перша авторка, яка допомагає Canopy просувати нові форми еко-паперу. До того за ініціативи адвокатської групи вийшла книжка Еліс Мунро «Ненависть, дружба, залицяння, любов, шлюб», а ще 2003 року за підтримки Джоан Ролінґ розпочалося «озеленення» «Гаррі Поттера». А першим північноамериканським глянцевим журналом із «солом’яного» паперу, природно, стало червневе видання «Canadian Geographic».
За матеріалами National Post.
Улюблений сайт літературної критики
