Поет Крістіан Бок, який спеціально вивчив молекулярну біологію та програмування, закодував власні вірші в геном бактерії Escherichia coli.
Геноми живих істот складаються з ДНК – особливого полімеру, який складено з чотирьох типів мономерів (їх називають буквами А, Т, Г і Ц, а хімічно вони є нуклеотидами). Певні трійки таких «букв» кодують ті або інші амінокислоти – елементарні «цеглинки», складові білки. Автор нової роботи придумав власний “генетичний код”, де певні трійки нуклеотидів кодують літери алфавіту. Відповідно, послідовностей, що кодує рядки віршів, відповідають певні білки, яких в нормі в клітці немає.
На створення «генетичного коду» у поета пішло чотири роки.
За матеріалами www.bbc.co.uk
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
