На війні швидко дорослішаєш. Цю стару як світ істину чотирнадцятирічний юнак Хамід розуміє як ніхто. Адже замість іграшкових пістолетіві солдатиків хлопчина змалку «бавився» щонайсправжнішою зброєю, а війну і кров бачив не в телевізорі, а у своєму рідному Афганістані…
На цій війні загинула його сім’я – батьки й маленька сестричка, на цій же війні Хамід нажив смертельного ворога – жорстокого терориста Автурхана, який не даватиме хлопцеві спокою й у далекому «цивілізованому» Євросоюзі… Одначе недаремно Хамідові дали прізвисько Ґлюк – з німецької «щастя». Завдяки вірним друзям і коханій дівчині Насті Ґлюкові до снаги протистояти будь-якій небезпеці й дістатися-таки до далекої омріяної Роксоланії-України…
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
