У Пряшеві Союз русинів-українців Словацької республіки видав книжку «Крилатий вітер. Богдан-Ігор Антонич і Словаччина». Упорядником її став український поет Словаччини Мілан Бобак.
123-сторінкове видання містить спогади рідних і знайомих, словацьких українців-колег по перу, які розповідають про лемківського поета Антонича та значення його творчості для української діаспори Східної Словаччини.
Книжка ілюстрована фотографіями з рідного краю поета, афішами та фрагментами із літературних вечорів та вечорів пам’яті, титульних сторінок видань творів поета та про поета. Художнє оформлення належить Ладиславу Цуперу. На обкладинці використано фрагмент пам’ятника Антоничу у Новиці.
Український, словацький, чеський літературознавець-славіст Микола Неврлий у своїх спогадах пише, що Пряшів – цей віддавна культурний осередок українців Східної Словаччини – є по праву гордий, що саме у ньому вийшло 1966 року перше після Другої світової війни видання зібраних творів Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), найбільшого лемківського поета, якому судилося стати всеукраїнським, а згодом і світовим. За пряшівським виданням «Перстенів молодості» Б.-І. Антонича (1965 р.) скоро вийшли зібрані твори цього поета в Америці і в Україні («Пісня про незнищенність матерії» Київ, 1967). Згодом з’явилися твори Б.-І. Антонича в польських, чеських, словацьких та інших перекладах.
За матеріалами Буквоїд
Улюблений сайт літературної критики
