Репортаж із 55-го Міжнародного Книжкового ярмарку у Варшаві (20–23 травня)
«Палац культури і науки», де відбувався Ярмарок. Знайомий архітектурний стиль! Для поляків і гостей Варшави — це нагадування про добу сталінського монументалізму.
Цьогорічний ажіотаж. Торік книголюбського люду було більше. Причина проста: крім Міжнародного, у Варшаві провели ще один книжковий ярмарок, який і «перетяг» частину публіки на свій бік.
Китайські книги…
Південно-африканський «пейзаж».
Герта Мюллер — візитівка німецької літератури.
Дитячі видання німецьких видавництв. Чудо!
Джульєта і Ромео з адаптованої для дітей німецької версії.
Шукаючи перекладні видання українських авторів, треба прямувати до стенду польського видавництва «Czarne». Цього року книжок наших земляків тут негусто. В руках у продавця (україніста за фахом) — Стасюк and Андрухович — і їхня Європа.
Прем’єра київської книгарні «Є» на Варшавському книжковому ярмарку. Книжки і чари — від Юлії Стахівської.
Гордий і самотній видавничий корабель з України — «Темпора». Її проект «Гетьман», що представляє постать Івана Мазепи, презентувався у Варшавському університеті (див. наступні світлини).
Варшавський університет, Інститут східних досліджень. Ольга Ковалевська презентує видання «Гетьман».
Маестро Сокирко (там само). Один із авторів проекту «Гетьман», Олексій Сокирко — нові інтерпретації української історії ХVІІІ століття.
Стенд «Книги України» із «солянкою», що перевершує уявлення про скромність.
Автограф-сесія Беати Тишкевич, польської кінозірки.
Найколоритніший стенд — «Пси Тартару»
Шопен forever: Польща живе його музикою. Ярмарок — не виняток. Ностальгія за Шопеном відчувалася й тут…
Автор численних праць з історії української літератури, зокрема, «Юрій Яновський» (1988), «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості» (2004), «Неубієнна література» (2007), «Сонячний годинник» (2013), «Кільця на древі» (2015), «Повість про Миколу Зерова» (2018). Його перу належить кілька літературно-критичних книг та сценаріїв документальних фільмів.
