«Саем на книгата» — так македонці називають свій щорічний Міжнародний книжковий ярмарок, організаторами якого є Товариство видавців і книгорозповсюджувачів Македонії та Товариство албанських видавців Македонії. Цьогоріч Саем був двадцять другим за ліком і проходив з 13 до 18 квітня у виставковому залі «Метрополіс арена», м. Скоп’є.
На загальній площі 4000 м2 було представлено понад 60 видавництв-учасників — як з Македонії, так і з інших країн світу: Албанії, Сербії, Хорватії, Словенії, Болгарії, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Бельгії та Росії. Позаяк мене здебільшого цікавив стан книговидання і книгорозповсюдження в сучасній Македонії, то я зосередилася насамперед на місцевих видавництвах.
На жаль, мої дводенні спроби відшукати в «Метрополіс арені» бодай якусь програму ярмарку та калагог учасників, виявилися безрезультатними. Організатори вирішили, що друк подібних матеріалів є пущеними на вітер грішми — мовляв, на минулорічних Саемах ніхто з відвідувачів не цікавився ані програмами, ані каталогами.
Тож протягом шести ярмаркових днів я обійшла стенди майже всіх македонських видавництв: знайомилася та спілкувалася з їхніми керівниками або представниками, і в кожній з таких розмов дізнавалася для себе багато чого цікавого.
Звісно, у такій маленькій країні, як Македонія, дуже важко займатися книжковим бізнесом, тому видавництва, які спеціалізуються на художній літературі, виживають переважно у два способи — видають: або класику та бестселери сучасних світових авторів, перекладені македонською; або оригінальні македонські твори, видання яких спонсорується державою (йдеться про ґранти Міністерства культури РМ, які щороку отримують місцеві автори). У другому випадку більшу частину накладу віддають у бібліотеки або авторові. Автори ж зазвичай просто роздаровують свої книги один одному, — дуже рідко в Македонії буває так, щоб письменник купував книгу свого колеги. Пересічні ж македонці (як, власне, і пересічні українці), шукають насамперед гучно розрекламованого на весь світ чтива, а тому не поспішають підтримувати «вітчизняного виробника».
Тому й не дивно, що більшість стендів на скопському ярмарку рясніли книжками Стівена Кінга, Стіга Ларсона, Патріка Зюскінда, Харукі Муракамі, Пауло Коельо, Дена Брауна, хрестоматійними творами Михаїла Булгакова, Федора Достоєвського, Вільяма Шекспіра, Оскара Уайлда та ін., творами нобеліантів різних років, науковою, мистецькою та історичною літературами, енциклопедіями, словниками, підручниками, путівниками, атласами, не кажучи вже про кулінарні, психологічні й езотеричні книги (між іншим, також перекладні).
У сучасній Македонії налічується близько півсотні видавництв найрізноманітнішого спрямування. Водночас немає жодної мережі книгарень на кшталт наших «Літери», «КС», «Є» чи «Емпіку». Лише книгарні окремих видавництв, але їх, без перебільшення, можна перелічити на пальцях однієї руки: «Култура», «Просветно дело», «Матіца», «Три», «Фенікс». Саме ці видавництва є найпопулярнішими в читацьких колах, а відтак — і найуспішнішими.
«Культура» — одне з найстаріших видавництв Македонії, засноване ще в 1945 році. Щороку у видавництві виходить близько 50-ти нових книжок: художня література (перекладна й оригінальна), історіографія, мовознавство, філософія, психологія та ін. Видавництво має дві книгарні: одну — в центрі Скоп’є, другу — на економічному факультеті університету ім. Кирила та Мефодія, крім того, співпрацює з багатьма приватними книгарнями Республіки Македонії.
«Просветно дело» — друге найстаріше македонське видавництво (так само засноване 1945 року), яке спеціалізується на шкільних підручниках і педагогічній літературі. Особливість цього видавництва полягає насамперед у тому, що книжки тут видаються не лише македонською, а й мовами національних меншин Республіки Македонії: албанською, турецькою, сербською та ін.
Директором видавництва «Матіца» й однойменної книгарні в центрі Скоп’є є голова Товариства письменників Македонії, поет і літературний критик Раде Сілян. За 5 років у його видавництві було видано понад 500 найменувань у галузях македонської історіографії, лексикографії та науки. Також тут представлено чи не найширший асортимент сучасної белетристики. «Матіца» активно співпрацює з найвідомішими світовими видавництвами: «Prentice Hall», «Paramount International», «Penguin». Гасло цього, найпрестижнішого на сьогодні, македонського видавництва: «Щотижня — по одній книзі». З 8.00 до 21.00 книгарня «Матіца» переповнена відвідувачами.
Те ж саме можна сказати і про книгарню видавництва «Три», де майже щодня проходять найрізноманітніші акції, конкурси, презентації, діють знижки для читачів. Окрім книжкового супермаркету та кафе-книгарні, розташованої в центрі столиці, нещодавно відкрилася й інтернет-книгарня «Три»: http://www.kniga.com.mk, де можна переглянути всі новинки, пропозиції і замовити необхідну книгу.
Кілька слів про літературу для дітей. Взагалі вона представлена майже в кожному великому видавництві — поруч з книжками для дорослих («Матіца», «Просветно дело», «Фенікс» та ін.). А проте, є кілька видавництв, які спеціалізуються саме на виданні «дитячих» книжок. Найстаршим і найпопулярнішим серед них є видавництво «Детска радост» (його можна назвати аналогом нашої «Веселки»), яке на ярмарку вирізнялося одним із найяскравіших стендів. Окрім перекладної літератури, тут також виходять книги місцевих авторів. На моїх очах галаслива малеча налетіла на одного з них, Горяна Петрескі, аби сфотографуватися й узяти автограф.
До речі, спеціальним гостем цьогорічного Міжнародного книжкового форуму в Скоп’є стала канадська письменниця Кріста В. Йохансен, відома своїми творами для дітей і підлітків. Її роман «Торі та принц-змій», перекладений македонською, був виданий цього року у видавництві «Верміліон».
У 22-му Міжнародному книжковому ярмарку в м. Скоп’є взяли участь й інші македонські видавництва: «Слово», «Македонска реч», «Табернакул», «Магор», «ШТРК», «Макавей», «Сигмапрес», «Ми-ан», видавництва Академії наук та мистецтва, Інституту македонської літератури і мови та ін.
До речі, завдяки ярмарку мені вдалося познайомитися з відомим тутешнім прозаїком, автором роману «Бунар» («Криниця»), а водночас — і директором видавничого дому «Слово» Димитром Бешевським. Він розповів мені, що має в Україні приятелів, завдяки яким дізнався про сайт «ЛітАкцент». Видавництво «Слово» спеціалізується насамперед на творах лауреатів Нобелівської премії, а Д. Башевський, окрім усього іншого, очолює Македонський ПЕН-клуб.
І нарешті — найголовніше. Якими виданнями на цьогорічному Міжнародному книжковому форумі в Скоп’є була представлена українська література?
2008 року у видавництві «Матіца» вийшов роман Василя Барки «Жовтий князь» (у перекладі Віри Чорний-Мєшкової). А найближчим часом Раде Сілян планує видати книгу українських народних казок. Свого часу тут також вийшло кілька томів Миколи Гоголя, щоправда, в усіх анотаціях зазначено, що Гоголь — «відомий російський письменник».
Пам’яткою російської літератури, на жаль, названо і «Слово о полку Ігоревім», видане окремою книгою у видавництві «Наша нова книга».
А з так званого «укрсучліту» на скопському «Саемі» я знайшла лише роман Юрія Андруховича «Московіада», виданий 2009 року у видавництві «Македонска реч» (переклад Лілії Григорян та Пантелея Кондратюка). «На жаль, жодної книги ще ніхто не купив», — пожалівся директор видавництва Нове Цветановскі, дізнавшись, що я з України. За його словами, проблема у тому, що видавництво не має фінансової можливості запросити на презентацію автора, який би створив довкола своєї книги необхідний ажіотаж і викликав до себе інтерес з боку місцевих ЗМІ. Кошує македонська «Московіада» усього 150 денарі (приблизно 30 грн).
До речі, про ціни. На ярмарку вони були, справді, значно нижчими, ніж у книгарнях, а деякі книги можна було купити навіть вдвічі дешевше. Щоправда, вхід на книжковий ярмарок був вільним лише для дітей до 7 років та пенсіонерів, а для решти відвідувачів — платним: 30 денарі (6 грн) для дорослих і 20 денарі (4 грн) для школярів і студентів.
Якщо ж говорити про наклади, то по-справжньому великими вони є лише у тих (вищезгаданих) видавництв, які мають власні книгарні. Решта друкують свої книжки дуже мізерними, якщо не сказати — суто символічними накладами.
Під час книжкового ярмарку в Скоп’є відбувалися презентації нових книжок, зустрічі з письменниками, поетичні читання, конкурси для наймолодших читачів. Найкращі видання отримали нагороди від Товариства видавців та книгорозповсюджувачів Македонії. Також було вручено нагороди в номінаціях «найкращий автор», «найкращий бібліотекар» і «найкращий книготоргівець» року.
На відкриття 22-го Міжнародного книжкового ярмарку завітала Міністр культури Р. Македонії Елізабета Канческа-Мілевска. У своєму виступі вона наголосила, що книга для македонців має особливе значення, адже саме на цій святій землі дванадцять віків тому була створена перша слов’янська абетка і розпочалася слов’янська писемність. Між іншим, слово «книжевност» у македонській мові вживається значно частіше, ніж його синонім «литература».
Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народилася 1981 року в м. Фастові Київської області. За освітою - філолог (закінчила Київський Національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала журналістом на телебаченні, радіо та в пресі. Авторка поетичних книжок: «Суцвіття слів» (Київ, 2000) , «Поміж бузкових снів» (Київ, 2002), «Між богами і нами» (Київ, 2005), «Інші лінії» (Київ, 2008) та роману «Етимологія крові» (Київ, 2008), «Мандрівка линвою»/«Spacer po linie» (українсько-польське видання у співавторстві з Войчехом Песткою, Львів-Радом, 2008). Твори перекладалися польською, англійською, французькою, болгарською, македонською, азербайджанською та російською мовами, в Польщі та Азербайджані виходили окремими книжками. Перекладає з польської та болгарської. Добірки віршів, оповідань та новел неодноразово звучали на радіо, публікувалися в багатьох газетах, журналах, альманахах України та інших країн світу. Неодноразовий лауреат літературних Інтернет-конкурсів «Поетичні майстерні» та «Рукомесло» у номінаціях «поезія» та «драматургія». За роман «Етимологія крові» була нагороджена Міжнародною україно-німецькою премією ім. О. Гончара, стала лауреатом конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова - 2008» (ІІІ місце) та конкурсу видавництва «Смолоскип» (ІІ місце).
