Про «несерйозність» «ЛітАкценту»
Останнім часом я дедалі частіше чую милі моєму серцю дорікання
Останнім часом я дедалі частіше чую милі моєму серцю дорікання
Ось уже майже місяць в українському прокаті – довгожданий «Гобіт»
290-ліття Григорія Савича Сковороди цьогоріч відзначили. Тепер можна підбивати попередні підсумки
«Я видихнув душу у слово». Так написав Леонід Талалай в одному із своїх останніх віршів…
Читаю на «ЛітАкценті» новину про вихід друком біографії Станіслава Вінценза і подумки кажу: «Нарешті!»
Ми іноді забуваємо, що дійсність – не одновимірна й навіть не дво-, а тому часто не вміємо дивитися на ту чи іншу ситуацію з різних […]
Насамперед скажу, щоб випередити непотрібні запитання: я не вірю в те, що зло є простою відсутністю добра. Зло – це присутність, безперечна присутність.
На цьому місці рівно сімдесят років тому, приблизно в той сам час – перед полуднем – охочий кат Гітлера, пересічний німець Карл Ґюнтер застрелив Бруно Шульца.
Погодьтеся: дуже симпатична програма, здатна зацікавити якнайрізноманітніших поціновувачів
Згідно з рейтингами міланського видання «Корьєре делла Сера», станом на перше листопада 2012 року, найбільш популярним романом серед італійських читачів став текст Массімо Ґрамелліні «Гарних снів»