Штучний інтелект у видавничій сфері: чи замінять роботи людей?

Зазвичай виділяють чотири історичні стадії діджиталізації видавничого бізнесу.

Спершу діджитал технології стали на службу обліку та звітності. На початковому етапі йшлося про автоматизований доступ до звітів із продажів, базовий контроль залишків продукції та управління асортиментом.

На другому етапі діджиталізувалися виробничі процеси: з’явилися комп’ютерні текстові редактори і спеціалізоване програмне забезпечення пришвидшило весь ланцюжок книговидання: від моменту отримання рукопису до автоматичного відправлення книжки на додрук.

Третій етап діджиталізації розпочався у пізніх 1990-х, його пов’язують із бурхливим розвитком онлайн-торгівлі й новаторськими підходами в маркетингу і продажах: наприклад, появою онлайн-реклами. Цей етап завершився формуванням таргетованої реклами в соціальних мережах.

Окремим, четвертим етапом діджиталізації книговидання часто називають розвиток діджитал продуктів. Незважаючи на те, що електронні книги, онлайн-журнали, аудіокниги й десятки інших видів контенту були десятиліттями, лише впродовж останніх 10–12 років споживання цього контенту зросло так потужно, що він став помітно впливати на весь книжковий ринок.

Паралельно з цими процесами розвивався також штучний інтелект (ШІ). Чи не щомісяця з’являлися нові повідомлення про штучний інтелект, який то пише вірші, то статті для медій, то сценарії для голівудських блокбастерів. У 2017 році дослідження Future of Humanity Institute Оксфордського університету обіцяло, що до 2049 року штучний інтелект напише книжку, яка стане бестселером The New York Times (при цьому, звісно ж, не береться до уваги, що сама наявність кіберавтора та цікавість до його книжки гарантуватимуть захмарні продажі й статус бестселера). Не цей прогноз перший, не він буде останнім. Вірші, написані штучним інтелектом, зустрічаються у друкованих книгах іще із середини ХХ століття, але поетичних кібер-бестселерів світ поки що не побачив.

Проте для видавничої сфери розвиток ШІ-технологій має особливе значення. Можна стверджувати, що причиною такої зацікавленості є четвертий етап діджиталізації, адже, на відміну від багатьох інших галузей, видавничий бізнес відчув переваги й потенціал діджитал продуктів на власній шкурі: вони стали невід’ємною і значущою частиною ринку. Тому нікого не здивуєш загальними заявами про перспективність ШІ для книговидання. Значно цікавіше, що кажуть самі видавці про використання ШІ-технологій, де і як вони застосовують штучний інтелект.

На допомогу нам приходить спільний звіт Асоціації видавців Великобританії та глобальної консалтингової компанії Frontier Economics, представлений у жовтні 2020 року. Великобританія є лідером і в галузі розробок штучного інтелекту, і в розвитку креативних індустрій. Тому британських авторів звіту й цікавило питання: чи замінить штучний інтелект людей у видавничій сфері?

Автори звіту зосередилися на великих видавцях (тих, у кого принаймні 250 штатних працівників у будь-якому куточку світу), які стверджують, що вже впроваджують або використовують штучний інтелект (їх умовно називають «великі ШІ-активні видавці»). Деякі висновки цього дослідження мають зацікавити й українські видавництва.

По-перше, видавці-піонери почали інвестувати у штучний інтелект ще у 2014 році, але більшість компаній кажуть, що стартували у 2017-ому. З того часу інвестиції у ШІ прогресивно зростають від року до року. На сьогоднішній день більшість опитаних видавців утримують малі внутрішні команди (1-5 співробітників), зосереджені виключно на дослідженнях, пов’язаних із ШІ.

По-друге, 45% великих ШІ-активних видавців уже використовують штучний інтелект для пошуку нового контенту. 75% таких видавців застосовують або у найближчому майбутньому планують застосовувати ШІ для пошуку оптимальних маркетингових рішень та удосконалення системи продажів. Найпоширенішим способом використання ШІ-технологій є класифікація контенту: видавці впроваджують тегування, збір та обробку метаданих для створення оптимальних рекомендацій для відвідувачів сайтів. Бо завдання корпоративного сайту – не ознайомлення із каталогом, а продаж товару.

До речі, дві третини великих ШІ-активних видавців стверджують, що вже встигли посмакувати переваги ШІ й оцінити ефективність інвестицій у ШІ. Вони кажуть, що штучний інтелект дуже допомагає виявляти плагіат і піратство, а також додає конкурентних переваг і поглиблює стратегічний аналіз.

Водночас видавці не надто переймаються швидкістю впровадження технологій ШІ. Вони визнають, що частенько інвестувати в ШІ невигідно, бо одразу ж виникають труднощі використання штучного інтелекту в наявних ІТ-системах видавництв, відсутня належна кваліфікація працівників, надто великі фінансові витрати і примарне уявлення про майбутні вигоди. Іще однією проблемою є невизначеність із правами інтелектуальної власності на продукти, створені за участі ШІ.
Британцям поки достеменно відомо, що робити лише з першими двома пунктами: державне Управління з питань штучного інтелекту Великобританії готується замовити університетам підготовку 2500 спеціалістів і виплатити 1000 стипендій на навчання людей із обмеженими можливостями, представників етнічних меншин та інших груп. До того ж видавці активно залучають сторонні дослідні організації, які спеціалізуються на діджитал та ШІ-інструментах.

А загалом великі ШІ-активні видавці розуміють, що переваги штучного інтелекту перебувають у царині вивільнення людей із творчими професіями від виконанням рутинних, повторюваних завдань, а також у допомозі з неочікуваними інсайтами, трендами й тенденціями.

За шкалою від 0 до 100 видавці оцінюють майбутній потенціал ШІ для видавничого сектора на рівні 69 (це дуже й дуже високий показник). Кожен шостий видавець сподівається, що впровадження ШІ-технологій принесе значні трансформаційні зміни для компанії. Водночас хоч на якийсь ефект очікують абсолютно всі видавці. Близько половини видавців передбачають, що внутрішні трансформації розпочнуться в найближчі три роки. Що найцікавіше, дві третіх усіх видавців (і аж до 80% великих ШІ-активних видавців) очікують, що зміни, які принесе впровадження штучного інтелекту, стануть новим полем конкурентного бою між різними типами видавничих стратегій.

Не лише нам штучний інтелект видається чимсь загадковим, надто складним і надто далеким. Як бачимо, великі глобальні видавці мають ті самі побоювання. Але дорога проступає під ногами того, хто наважується йти вперед: 100% великих видавців, які так чи інакше інвестують у штучний інтелект, переконані, що ШІ почне повноцінно класифікувати їхній контент уже впродовж найближчих двох років, а отже, стане невід’ємною частиною процесу книговидання.