Третій фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage відбудеться з 20 по 25 серпня у дворі «Софії Київської».

Це буде шість днів музики, візуального мистецтва, театру, літературних читань і дискусій, інтерактивних дитячих програм і цикл бесід під ясенем із людьми, що творять зміни. Загалом заплановано близько 40 подій, більшість з яких транслюватиметься онлайн.

Тема, яка цього року об’єднає різні жанри мистецтва в єдиному просторі, – «Місто майстрів». А слоган Bouquet Kyiv Stage 2020, який виник під час карантину, – «Життя триває!». У фокусі третього фестивалю високого мистецтва – українські митці й Голос у всіх його проявах.

Цього року Bouquet Kyiv Stage представляє кілька нових напрямів. Серед них – літературний і театральний.

Куратор літературного напряму, літературознавець і літкритик Євгеній Стасіневич розповідає, що заплановані діалоги з письменниками й інтелектуалами, критиками і перекладачами про взаємодію людини та міста, про місто як текст і тексти про місто, про голоси місць і міст. Своїми історіями та досвідами на літературній сцені ділитимуться: Сергій Жадан, Софія Андрухович, Катерина Калитко, Ірина Цілик, Ярослава Стріха, Михайло Назаренко, Марк Бєлорусець, Артем Чех, Світлана Тараторіна, Павло Матюша. Також заплановані нічні поетичні читання.

Євгеній Стасіневич, куратор літературної сцени фестивалю, літкритик і літературознавець:

— Ми готуємо невелику, але насичену літературну програму. Вона буде складатися з чотирьох дискусій, одного публічного інтерв’ю і поетичних читань. Про що вона? Коли організатори озвучили тему всього фестивалю – «Місто майстрів», – одразу захотілося якось доповнити її, подивитися на це з інших сторін. Є місто майстрів, тобто, це ті, хто прикрашає собою місто. А що місто дає митцям? Автор не завжди добре уявляє, звідки в нього ці інспірації, чому йому пишеться саме так, а не інакше. Тому що, принаймні, є місто або міста, місця, селища, в яких він виростає і які потім починають десь між рядків тих текстів себе проявляти. Це така обернена оптика – поговорити про місто як майстра.

У нас буде Катерина Калитко  –  одна з найважливіших авторок сьогоднішньої літератури, вона з Вінниці. Буде Артем Чех, який написав роман «Район Д» про Черкаси. Буде Сергій Жадан, і це розмова не лише про Донбас, про його рідний Старобільськ, але й про Харків. Словом, це буде розмова про різні міста і те, в який спосіб вони починають писати своїми авторами. Дамо слово і перекладачам. Буде розмова культового київського перекладача Марка Бєлорусца з Ярославою Стріхою, однією з найталановитіших представниць молодого покоління перекладачів. Вони поговорять про те, що робити з урбанним духом у текстах при перекладі.

Ще буде розмова двох фантастів. Світлана Тараторіна, яка написала роман «Лазарус» про альтернативний Київ зразка 1910 року, говоритиме з філологом, літературознавцем Михайлом Назаренком.

Також буде публічне інтерв’ю з Софією Андрухович, яка є одним із найважливіших голосів нової української літератури, і поетичні читання.

Театральний напрям, який вперше з’явився у програмі, буде представлено перформансом режисера Олега Ліпцина за поетичною збіркою Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами». Поряд із професійними акторами до вистави долучаться звичайні люди, яких торкнулася ця тема.

Олег Ліпцин, автор та режисер театралізованого проекту ЯR:

— Наше місто ввібрало в себе дуже різні моменти і дуже різні долі людей. Бабин Яр – це подія, яка навряд чи коли-небудь зітреться з цієї книги Києва, подія вересня 1941-го року, коли містом йшли натовпи людей. З якимись наспіх взятими речами, не дуже розуміючи, куди і для чого їх вели, і які дуже швидко зустрілися з головною віхою людського життя. Зустрілися несподівано, різко.

Про це вже так багато зроблено, сказано, написано, що для того, щоб братись за цю тему ще раз, потрібне якесь підґрунтя. І це підґрунтя я знайшов для себе у текстах Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами». Ця поетична, надзвичайно вражаюча збірка, стала поштовхом для ідеї перформансу. Мені здається, що вся наша сентиментальна сторона питання, наше ставлення до цих подій – все-таки зовнішні. А ось у Маріанни вийшло почути і описати це зсередини, а ми спробуємо це відтворити.

У цьому сенсі ми говоримо про речі, які не можна вже побачити, але які існують досі. Про цю невидиму сторону світу та подій. Мені захотілося об’єднати історію з сучасністю, побачити в сьогоднішньому Києві, в сьогоднішніх людях, в сьогоднішньому натовпі, який йде містом, персонажів і можливість того натовпу. І навпаки.

«Життя триває!» – тема традиційних бесід під ясенем, на які запрошує співзасновник Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін. Бесіди проходитимуть щодня у дворі «Софії Київської» під сторічним ясенем. До публічних розмов будуть запрошені люди, які в той чи інший спосіб змінюють наше життя.

Традиційно вхід на усі події є вільним, потрібно буде сплатили лише за вхідний квиток на територію «Софії Київської» (100 грн. – повний, 50 грн. – пільговий). Обов’язковою є реєстрація н усі події – це пов’язано з карантинними обмеженнями та заходами безпеки.

«ЛітАкцент» обрав вісім подій, на які варто сходити, якщо ви скучили за компетентними бесідами про літературу, хочете дізнатися більше про урбанні тексти й поринути в сучасну українську поезію в нічному саду «Софії Київської».

21 серпня

Дискусія Ірини Цілик і Сергія Жадана «Дві столиці як два героя: місто як текст і текст про місто»

Початок о 19.00

Модераторка – Марія Бліндюк

У Жадана пребагато саме «харківських» історій, і пострадянський спадок – із відповідними масштабами, індустріальним флером та загальною химерністю – колишньої столиці важить автору чимало. У Цілик інше: її проза часто та відчутно «київська», там немало значить «прихована» інтелігентність, відчуття, що довкола снуються давні сюжети, та й саме місто – історія в собі. Чи є щось спільне – з літературної точки зору – у двох аж настільки різних українських столиць, чи розуміємо ми ті магістральні способи, якими великі міста влітають в авторів, породжуючи тексти про себе?

Деталі події – тут.

Ніч поезії

Початок о 23.57

Ніч поезії, яка цього року вперше відбудеться в рамках Bouquet Kyiv Stage, це – сучасна українська поезія, яка так чи інакше торкається теми міст і місць, музика, яка її доповнює  й розширює, й дивовижний нічний сад «Софії Київської», у якому побувати в такий пізній час вдається вкрай рідко.

Поезію читатимуть: Ірина Цілик, Катерина Калитко, Марк Бєлорусець, Сергій Жадан, Павло Матюша, Дмитро Лазуткін, Антон Полунін, Михайло Жаржайло, Ія Ківа та Артем Чех. Музикою «міського простору» читання доповнить DJ Тарас Галаневич aka Galatar.

Євгеній Стасіневич, куратор літературної сцени фестивалю, літкритик і літературознавець:

—  Ніч поезії – це спроба провести такі читання, підсилені атмосферною діджейською музикою, які б зачепили і довго не відпускали, –  розповідає куратор літературної сцени Євгеній Стасіневич. – У мене, чесно кажучи, подібного досвіду ніколи не було, тому це ще й виклик собі: чи можна в принципі зробити принципово не нудну, але й не суто розважальну поетичну подію? Коли і добрий вайб, і розумно, і професійно? От і спробуємо. Десять письменників та письменниць, широко витлумачена урбанна тематика, Тарас Галаневич, три години Софіївської ночі наприкінці серпня, зелень та прохолода. Починаю обережно вірити в успіх задуманого.

Деталі події – тут.

22 серпня

Бесіда під Ясенем з Маріанною Кіяновською

Початок о 15.00

Співвідношення сьогоднішнього життя з долями минулого, що назавжди змінило історію не тільки Києва, а й усього світу. Наша спільна пам’ять історії Бабиного Яру, спроба переосмислити це, а надто в часи, які ми усі з вами переживаємо…

На нас чекає зустріч з Маріанною Кіяновською – українською поетесою, письменницею, перекладачкою та дослідницею літератури та її поетичною збіркою «Бабин Яр.Голосами» (Національна премія України імені Тараса Шевченка 2020).

Бесіду ведуть Віка Федоріна (філолог, редактор, журналіст, екс-головред Forbes Woman, засновниця Kyiv Daily – сайту про культурне життя та видатні постаті Києва) та Евгеній Уткін (співзасновник фестивалю Bouquet Kyiv Stage, знаний киянин).

Деталі події – тут.

ЯR. Музично-поетичний перформанс

Початок о 20.00

Минуле, що назавжди змінило історію не тільки Києва, а й усього світу, зазвучить в нашій прем’єрній фестивальній програмі голосами історії Бабиного Яру.

Нас очікує поетично-музичний перформанс «ЯR» за збіркою Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами».
Задум цього проєкту належить американо-українському режисеру Олегу Ліпцину.

Поряд з професійними акторами (Олег Стефан, Катерина Кістень, Ігор Рубашкін, Наталка Костенко, Катерина Рубашкіна, Сашко Дідик, Настя Колєснікова та ін.) до вистави долучилися відомі митці (Борис Єгіазарян, Мирослава Которович, Наталія Половинка, Антуанетта Міщенко , Євгеній Уткін та ін.), яких вразила ця тема, щоб у щирих спільних художніх зусиллях співвіднести наше сьогоднішнє життя й світовідчуття з долями минулого.

Події будуть розгортатися одночасно як у дворі Софії, так і на основній сцені у супроводі музики, поезії та сучасного і документального історичного відеоряду.

Олег Ліпцин, автор та режисер театралізованого проекту «Бабин Яр» :

— Мене цікавить на що здатна сучасна людина при погляді через призму Бабиного Яру. Ми спробуємо роздивитись в ній відлуння і небезпеку повторення трагедії. Все, що буде звучати – це не вони, це не чиїсь голоси. Це – ми.

Деталі події – тут.

Дискусія Катерини Калитко й Артема Чеха «Голос місця як голос автора»

Початок о 21.00

Модераторка – Анастасія Євдокимова

Тексти Каті Калитко ще від її дебюту міцно прив’язані до Вінниці, і сюжетно, і, сказати б, атмосферно. Артем Чех після помітного та поміченого роману «Район Д» відповідає у нас за Черкаси. Варто припустити, що в українській літературі активно витворюється корпус текстів про «серединні» міста: не столиця, але й не глуха провінція; якраз те місце, де, певно, струми доби варто заміряти з максимальною уважністю. Яким чином сам склад тамтешнього повітря перетікає в художні тексти, стає літературною фактурою? І чи свідомі таких глибинних, хоч і неочевидних впливів авторки та автори?

Деталі події – тут.

23 серпня

Дискусія Марка Бєлорусця й Ярослави Стріхи «Перекладаючи місто з культури на культуру»

Початок о 20.00

Вочевидь, слідів «генія місця» можна і треба шукати не лише в оригінальній літературі – перекладна проза та поезія дає для подібних рефлексій ніяк не менше матеріалу. Легендарний київський перекладач Марк Бєлорусець спеціалізується на німецькомовних авторах, серед них Целан, Тракль та Герта Мюллер.

Натомість Ярослава Стріха, одна з найталановитіших представниць молодшого покоління, вже переклала чимало непересічних англомовних романів: Кейт Аткінсон, Баррі, Пол Остер. Якими виглядають міста, урбаністичні картини та сам міський дух в інших літературах, чи можливо їх без великих втрат відтворити при перекладі та чи не виникає там під час роботи певних специфічних труднощів, долати які – це зміцнювати власну урбанну культуру?

Деталі події – тут.

24 серпня

Публічне інтерв’ю з Софією Андрухович

Початок о 19.00

Публічне інтерв’ю з Софією Андрухович: про письмо, рідні міста і новий роман «Амадока», інтерв’юер – Євгеній Стасіневич.

Софія Андрухович – одна з найпомітніших письменниць останньої декади, авторка роману «Фелікс Австрія», що виростала у Франківську, а тепер живе в Києві. І от написала великий-превеликий роман, де одним із важливих топосів виступає історичний архів, що розташовано якраз на території Софії. Співпадіння? Поговоримо про ландшафти рідних міст та ландшафти текстів, і чи перші мають вплив на другі, і чи автор несе в собі місто, коли переїжджає, і чи його романи знають та пам’ятають про нього більше, ніж він сам. І цим не обмежимось.

Деталі події – тут.

25 серпня

Дискусія Михайла Назаренка й  Світлани Тараторіної «У пошуках ідеального міста: фантастика як урбаністика»

Початок о 19.00

Модератор – Євгеній Стасіневич

Проектуванням міст займаються не лише в реальності – література довший час докладалася до цього, як ніхто. І саме фантастичні історії тут перші серед рівних: про параметри ідеальних – або й цілком собі реалістичних чи навіть нестерпних – міст тамтешні автори думають і пишуть вкрай багато. Чи можна сьогодні резюмувати ці принципові пошуки та пропозиції – і чи залежать вони від місць походження письменників? Про це все погорять Михайло Назаренко, літературознавець із надзвичайними компетенціями, що й сам є автором художньої прози, та Світлана Тараторіна, чий роман про альтернативний Київ початку 20-го століття «Лазарус» ми нещодавно так активно обговорювали.
То все ж: потрібні нам кращі міста? І чи може тут хоч чимось зарадити література?

Деталі події – тут.

Повну програму фестивалю можна знайти тут.

Офіційний сайт фестивалю.