Другим лауреатом Премії імені Георгія Ґонґадзе став Павло Казарін (Павел Казарин) – публіцист і телеведучий, який співпрацює з виданнями НВ, Українська правда, Крим. Реалії та LIGA.net, а також каналами Телеканал ICTV та Суспільне мовлення.
Ім’я лауреата щойно стало відомим під час церемонії, яка цього року відбулася у прямому ефірі суспільного телеканалу UA: Культура.
Як відзначив член Капітули Премії, вчений Ігор Козловський: “Павло Казарін є тим журналістом, стукіт серця якого, як і серця його живих і своєчасних текстів, збігається з ритмом нелегкого сьогодення нашої країни”.
Після вручення премії Павло Казарін виступив із промовою:
«У нашій професії є багато шансів програти. Коли з’являвся інтернет, ми думали, що це буде простір спілкування усіх з усіма, що це буде кінець інституційній цензурі. Але виявилось все навпаки. Тому що замість цензури державної з’явилась цензура добровільна. Кожен «поринає у теплу ванну» та шукає у мережі не додаткову інформацію, а інформацію, яка переконує його в тому, що він правий. Ми опинилися в ситуації, коли завдяки саме мережі фріки можуть об’єднуватись.
Десь у 70-80-ті людина, яка вважала, що Землі плоска, а NASA бреше, була маргіналом, а зараз вона може в інтернеті знайти собі однодумців. І потім ці люди народжують політичний запит, а потім отримують політичну пропозицію. Тому на виборах ми іноді бачимо, що перемагають політики та партії, які не повинні були це робити.
Також ми живемо у просторі, коли наша журналістська професія є полем бою, тому що у цьому просторі конкуренції контенту зрада продається набагато краще, ніж перемога. І по всьому світу люди вважають, що реальність набагато гірша, ніж вона є насправді. І також ми живемо у світі, де є велика різниця між реальністю і тим, як люди її собі уявляють.
І насправді бюджет невеличкого телеканалу може дорівнювати вартості одного танкового батальйону, аде він може «пропахати» країну набагато краще, ніж із цим впорається лише один танковий батальйон. І ми живемо у реальності, коли за нашу свідомість борються усі, і насправді цю різницю між реальністю та уявою людей про реальність намагаються збільшувати. Як окремі фріки та політики, так і цілі держави.
У нас насправді є багато приводів, щоб програти. Але я не бачу жодного приводу, щоб складати зброю. Тому що перемагати, коли ти ц більшості – це легка справа, а перемагати, коли ти є «андредогом», – це діло, якому ти можеш присвятити своє життя. Жартувати не будемо, це було б не чесно і не чемно по відношенню до людини, чиє ім’я носить ця премія. Тому залишаємось на місцях та працюємо».
Фіналістами Премії цьогоріч також є журналіст і засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів і журналіст та засновник проєкту «Ukraїner» Богдан Логвиненко. Загалом же до довгого списку номінантів на здобуття Премії імені Георгія Ґонґадзе цього року ввійшли 22 українські журналісти.
Премія імені Георгія Ґонґадзе заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з «Українською правдою» та Асоціацію випускників Києво-Могилянської бізнес-школи. Лауреата визначають раз на рік, 21 травня, у день народження українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Першим лауреатом Премії став Вахтанґ Кіпіані.
Улюблений сайт літературної критики
