2011 року італійський автор та біограф Альберта Камю Джованні Кателлі у газеті Corriere della Sera вперше опублікував свою теорію про вбивство нобелівського лауреата радянськими шпигунами. Кателлі посилається на записи чеського поета та перекладача Яна Забрана, який припускав, що смерть Камю не була випадковістю. Зараз Кателлі розширив свої дослідження у книзі під назвою «Смерть Камю».
Камю загинув 4 січня 1960 року: його друг, що сидів за кермом авто, втратив контроль над машиною і на повній швидкості врізався у дерево. Кателлі стверджує, що аварію спричинив прихований пристрій, який підірвав колесо автомобіля.
«Аварія, здавалося, підлаштованою. Експерти були спантеличені тим, що це відбулось на великій ділянці прямої напівпустої дороги, дорога була вільна, жодних причин для аварії не виявили», — писав Герберт Лоттман у біографії Камю 1978 року.
У книзі «Смерть Камю» Джованні Кателлі вважає, що шпигуни КДБ вбили Камю за антирадянську риторику. Наказ видав Дмитро Шепілов, міністр внутрішніх справ Радянського Союзу, як помсту за статтю Камю у французькій газеті Franc-Tireur опубліковану в березні 1957 році.
Камю публічно виступав проти дій радянських військ під час угорської революції 1956 року, а також публічно підтримав Бориса Пастернака, якого газети часто називали «антирадянським». Влада Франції не була зацікавлена в розслідувані, оскільки співпрацювала з радянськими службами КДБ. За офіційною версією Камю помер в автокатастрофі.
В межах свого дослідження Кателлі говорив з вдовою Забрана, вивчав діяльність КДБ у Франції й підтвердив припущення Забрана, які він виклав у своїх щоденниках.
Джерело: The Guardian
Улюблений сайт літературної критики
