Шведська академія стала на захист Петера Гандке, вибір якого лауреатом цьогорічної Нобелівської премії з літератури викликав багато суперечок. Академія заявила, що «очевидно не мала наміру винагороджувати військового злочинця і заперечувача військових злочинів чи геноциду. Але це лише враження, яке ви зараз отримуєте зі ЗМІ».
Члени академії Матс Мальм і Ерік Рунессон визнали, що Гандке «безумовно робив провокаційні, недоречні та неясні заяви щодо політичних питань». Але вони сказали, що «в його творах не знайшли нічого, що можна було б розцінити як напад на громадянське суспільство або заперечення рівності всіх людей», і запитали: «Ми дивуємося, які джерела використовували критики і чому власні заяви Гандке ігноруються?».
Вибір Гандке викликав широку критику через відмову австрійського письменника визнавати сербські злочини під час війни на Балканах та його рішення взяти участь у похороні військового злочинця Слободана Мілошевича. У своїй книзі 1996 року «Зимова подорож до Дунаю, Сави, Морави й Дріни, або Справедливість для Сербії» Гандке оскаржував факти геноциду Сребрениці 1995 року.
Понад 38 тис. людей підписали петицію із закликом скасувати Нобеля Гандке. Благодійна організація «Пам’ятаючи Сребраніцю» заявила, що його перемога «схвалює етнічну та релігійну ненависть, сербський націоналізм та заперечення геноциду».
Читайте також: У соцмережах обговорюють Нобеля для Гандке.
Члени Нобелівського комітету з питань літератури Генріх Петерсен та Ребечка Карде, які оцінювали кандидатури на Нобеля та представляли свої рекомендації Шведській академії, також відстоюють свій вибір. Петерсен описував Гандке як «антинаціоналістичного» прихильника миру: «Через 50 років Петер Гандке, як і Беккет, стане одним з найбільш очевидних виборів, які коли-небудь робила Шведська академія, я в цьому впевнений», – зазначив він.
Петерсон стверджував, що Гандке в своїй роботі «радикально неполітичний», і заявив, що його підтримка сербів була неправильно розтлумачена. Основна суть його аргументу полягала в тому, що сербська точка зору відсутня в німецьких та австрійських ЗМІ.
Сам Гендке заявив, що більше ніколи не буде спілкуватися з журналістами після ряду питань щодо його політичних поглядів: «Я стою біля своєї садової брами, а навколо мене 50 журналістів – і всі вони просто ставлять мені такі ж запитання, як і ви, і ніхто з них не читав жодного з моїх творів, вони не знають, що я написав», – заявив він австрійському диктору ORF минулого тижня.
Джерело: The Guardian
Улюблений сайт літературної критики
