Триває виставка до ювілею Валерія Шевчука

Поділитися
Tweet on twitter

Світлина 2009 р. із сайту http://slonyk.com/

Мистецька виставка «Сад житейський Валерія Шевчука» присвячена 80-й річниці від дня народження письменника, історика, перекладача, культуролога, автора біля двохсот книг, більше 500 наукових розвідок.

Валерій Шевчук розпочав свою літературну діяльність ще в 60-ті роки минулого століття  малою прозою, в центрі якої – проста людина, людина «серед тижня» з її думками, переживаннями, пошуками. Збірка оповідань під такою ж назвою стала «естетичним маніфестом» всієї творчості Валерія Шевчука, бо найбільше, що його завжди цікавило – це внутрішній світ людини. «Мої герої – земні, кращі з них хочуть збагнути свій кавальчик світу і прагнуть залишитись у ньому людьми добрими – ось чому я ними зацікавився. Все ми можемо втрачати, але не добре серце. Все ми можемо руйнувати, але не любов. Все ми можемо змінити, але не милосердя до ближнього та світу. Все ми можемо проклясти, але не сонце, що світить над головою і дає світові життя» – так пояснює свою творчу позицію та свій вибір сам автор.

Виставка має розділи, які відображають напрямки багатогранної творчої діяльності Валерія Шевчука: Валерій Шевчук – письменник-шістдесятник; культурологічна діяльність (інтерв’ю, лекції, видавнича діяльність, упорядкування та видання творів українських еміграційних письменників, науковців тощо); «На березі часу…» (художня документалістика Валерія Шевчука); Валерій Шевчук для дітей та молоді; театр Валерія Шевчука; творчість Валерія Шевчука в світовому контексті.

Виставку створено на основі матеріалів із фондів музею, приватних книгозбірень. Візуальний ряд представлений графічними роботами художниці Наталії Михайличенко, ілюстраторки тридцяти книг письменника. Розділ виставки «Театр Валерія Шевчука» вибудуваний при сприянні Київського академічного драматичного театру на Подолі, який надав театральний реквізит та сценічні костюми вистави «Вертеп» (за п’єсою Валерія Шевчука).

@Кліо

Нині, як і понад п’ять десятків тому, пан Шевчук продовжує розбудовувати «храм свій» на самоті, на дачі в Кончі-Заспі, приїжджаючи на день-два до Києва, щоб зустрітися з молоддю, щоб поділитися дослідженим, передуманим, написаним, бо «…кожен із нас – гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм. Той храм і є душею нашою – чистим серцем. Усе минає, все зникає і нищиться, одна тільки любов вічна. Вона – живильна сила нашого духу, вона спонука праці нашої та життя. Вона долає малість нашу і зло нашу, і в ній надія наша…».

Нещодавно видавництво «Кліо» видало фундаментальну працю невтомного розбудовника українського духового простору Валерія Шевчука – «Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ-ХІХ ст». Книга буде презентована в рамках Форуму видавців у вересні.

Виставка триватиме до 12 вересня за адресою вул. Богдана Хмельницького, 11 (Київ).

За матеріалами Національного музею літератури України

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики