Відома українська літературознавиця, докторка філологічних наук Людмила Тарнашинська виявила факт крадіжки власного тексту богословом.
У збірці матеріалів міжнародної конференції «Творчість Є. О. Сверстюка в контексті української та світової літератур», що відбулася у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки 1 грудня 2015 року, опублікована російськомовна доповідь колишнього професора Інституту русистики Варшавського університету Євгена Нікольського «Евгений Сверстюк – певец и пророк свободы, веры и чести». Текст доповіді є перекладом україномовних текстів самої пані Тарнашинської. У своїй статті «Блуд у полі християнських понять» у виданні «Слово й час» (2018, №8) наводить текстологічне доведення фактів плагіату, вказуючи які саме фрагменти з її монографії «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти)» (К.: Смолоскип, 2010) використав плагіатор.
Хоча факт крадіжки відбувся у 2015 році, але про нього стало відомо не так давно, оскільки збірник вийшов друком із запізненням.
Євген Нікольський – доктор філологічних наук, випускник Орехово-Зуєвського педагогічного інституту за фахом «російська мова» та «культурологія». Підвищував кваліфікацію на філософському факультеті МГУ у Росії. Також він навчався у Карпатському університеті імені Августина Волошина, де отримав спеціальність «християнського місіонера». Обіймав посаду у Варшавському університеті.
Після того, як влітку 2018 року пані Тарнашинська надала розголосу факту плагіату в академічних колах, польські заклади відмовилися подовжити з ним контракт, але пан Нікольський отримав посаду доцента кафедри історії церкви та теоретичного богослов’я в Ужгородській богословській українській академії та помічника першого проректора.
Цілком імовірно, що у збірці тез конференції пан Нікольський сфальсифікував свою посаду, яку він обіймав у Варшавському університеті. У збірці він вказаний як професор Інституту русистики, але на сайті Карпатського університету, у біографічній довідці – він вказаний як ад’юнкт (тобто, помічник професора, що еквівалентно посаді доцента).
У червні 2018 року він отримав ступінь доктора богослов’я в Ужгородській академії (за дисертацію «Вчення Християнської Церкви про царствену святість та його актуальність у наші дні»).
«Дивним виявилося пояснення п. Нікольського організаторам конференції: нібито текст він узяв із безіменного сайту, де не було вказано прізвище автора. І запропонував (як варіант і як вихід!) подати вже опубліковану статтю за двома прізвищами – його і моїм…», – зазначила проф. Тарнашинська у статті для видання «Слово й час».
Улюблений сайт літературної критики
