Що ти зараз читаєш?

«Що ти зараз читаєш?» — просте питання, яке часто ставлять одне одному друзі-бібліофіли. Та й статистика різних років свідчить, що книжку для читання здебільшого обирають за порадою друга. Або за порадою того/тієї, смаку і вподобанням якого/якої довіряєш.

Що ви зараз читаєте? Яку останню книжку придбали? Що плануєте читати найближчим часом? Таких питань зазвичай не ставлять в інтерв’ю, адже відповіді на них щомісяця звучать інакше; їх не згадують у лекціях чи дискусіях, проте озвучують у приватних розмовах, за кавою або іншими посиденьками. Хоча нічого особистого в них назагал, звісно, немає. І багатьох людей мені часто, дуже часто, хочеться запитувати саме про це.

Тому «ЛітАкцент» вирішив запропонувати нову рубрику, в якій автори, точніше – авторки (а їх буде п’ятеро: Оксана Щур, Ярина Цимбал, Ярослава Стріха, Богдана Романцова й Ірина Ніколайчук) ділитимуться враженнями про книжки, які читали або перечитували впродовж останнього місяця. Ті, що на слуху, й ті, які оминули увагою. Ті, з яких іще не вивітрився запах типографічної фарби, й ті, що припали пилом на нижній поличці. Ті, які читають «усі», і ті, які прочитають одиниці. Ті, що перекладені українською, й ті, за якими перекладачі тільки починають полювати. Книжки для дітей і дорослих. Ті, що годяться для уривчастого читання в метро чи літаку, і ті, що ідеально підходять для вдумливого занурення, коли є бажання втекти від зовнішнього галасливого світу. Ті, враженнями про які з нами захочуть поділитися.

Основа основ літературної критики – рецензія, жанр традиційний і здебільшого зрозумілий. Проте іноді кортить зазирнути за її межі. І не тільки на рівень аналітики чи розлогих оглядів абощо (адже таких статей і на ЛА, й на інших ресурсах – удосталь), а й на рівень дружньої розмови. Схожої на ту, що її критики провадять між собою поза робочим процесом.

Рубрика отримала хуліганську й іронічну назву КультКритики (і в сучасній Україні, такій далекій до будь-яких культів, ми собі, на щастя, це можемо дозволити), бо важливим у ній є добір тих, хто розповідатиме нам про книжки, тих, кого хочеться розпитувати про прочитане. Що зараз читає Ярина Цимбал – невже тільки твори 1920-х? (Насправді – ні.) Що зараз читає Ярослава Стріха – невже тільки найсвіжіші англомовні видання? (Насправді – ні.) Що зараз читає Ірина Ніколайчук – невже тільки феміністичну прозу й графічні романи? (Насправді – ні.)

А що зараз читаєте ви?